Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2000 №04 Сторінка 4

(Казки, Усмішки, Описки самоописки, Словничок жартівничок)
Журнал Перець 2000 №04 Сторінка 4 - Казки, Усмішки, Описки самоописки, Словничок жартівничок. Вечірня казка Коли у Казковому Лісі почалися реформи і капіталізація, всі лісові урядовці заходилися щось приватизовувати. Слон приватизував скляний завод, Лисиця птахоферму, Заєць капустяне поле і так далі. А Вовк несподівано для всіх приватизував аптеку. Ти диви! дивувалися всі. Тільки і чути: «Вовчі закони! Вовча вдача! Злий, як вовк! Навіть древні, коли хотіли підкреслити звірячі людські стосунки, говорили: «Гомо гомі-ні люпує ест!» (тобто «Людина людині вовк!»). А тут Вовк аптекар! Яким гуманістом виявився Люпус наш дорогий! Про здоров’я всіх мешканців Лісу дбає, ліки дістає з-за кордону найсучасніші, найефективніші... Аж тут якраз тяжко занедужав пеньок, як те- для дорослих пер кажуть, тобто пенсіонер Ховрашок. Лікар Осел приписав йому препарат «Антихворобін-форте». Узяла Ховрашиха рецепта в зуби, побігла до аптеки. Подивився аптекар Вовк на рецепт, лагідно всміхнувся, аж язик вивалився. Ага! каже, Є, є такий препарат у мене! Будь ласка! Платіть, пані Ховрашихо, гроші, беріть препарат, лікуйте нашого дорогого пенсіонера Ховрашка! і назвав суму. Ховрашиха як почула беркиць! і впала, зомліла. Дав аптекар Вовк понюхати їй нашатирного спирту, очуняла Ховрашиха. Заплакала, застогнала: Пане Люпусе! Та шкури всієї нашої ховра шкової родини менше варті, ніж отой «Антихво-робін-форте»! А нащо мені ваші паршиві шкури? Вони й справді нічого не варті. Гроші платіть! Я не шкуродер! Я аптекар!.. До речі, з вас і за понюх нашатирного спирту належить! і теж назвав суму. Правда, значно меншу. Заплатила Ховрашиха за понюх нашатирного спирту і, хитаючись від горя, подибуляла…


 Copyright © 1922-2023 "Перець"