Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2000 №06 Сторінка 3

(Усмішки з конверта)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 2000 / № 06 / Сторінка № 3
Журнал Перець 2000 №06 Сторінка 3 - Усмішки з конверта. Мал. Р. САХАЛТУЄВА (тема А. Василенка) Я ж казав, що наші мавпи перейшли на самозабезпечення. * 1 І І У ІЧІЖЛ . -'ЛіЛ’іЬЖіЦВеЖЯїЖИЧВве Вечірня казка для дорослих У Казковому Лісі були собі дві казкові країни країна Орлосія і країна Солов’їна, вільні й незалежні держави. Правда, не завжди вони були такі вільні й незалежні. Колись існував Орлинсь-кий Союз, куди входила Солов’їнська Орлинська Республіка. Але потім Союз розпався, і утворилися окремі незалежні держави. Країна Солов’їна довго, впродовж століть мріяла про свою незалежність. І коли раптом несподівано її одержала так зраділа, так зраділа, що почала співати день і ніч. «Ой, у зеленому садочку Там соловейко щебетав «Піть! Піть! Піть! Тьох! Тьох! Тьох! Ай-я-я! Ох! Ох! Ох! Там соловейко щебета-а-ав!» витьохкували солов’їнці. Раніше вони змушені були співати» «Із-за гір та й з-за високих сизокрилий орел летить. Не зламати крил широких, того льоту не спинить!»... Про солов’їв співати було суворо заборонено. То називалося тоді буржуазний солов’їзм і каралося орлиним дзьобом по голові. А тепер можна було співати скільки завгодно і що завгодно про вільну і єдину країну Солов’їну. І солов’їнці витьохкували це на все горло по радіо і по телебаченню. І хвацько витанцьовували солов’як. Проте, крім танців та співів, треба було ще й будувати ту країну, вільну і єдину, щоб була вона таки державою, а не ансамблем пісні та танцю. А державотворення робиться не відразу зусиллями не одного покоління, треба, щоб солов’ята зростали національно свідомими громадянами своєї країни Солов’їни, вчилися передусім тьохкати по-солов’їному, вчили свою рідну мову. А що треба для вивчення мови? Правильно! Треба, щоб солов’ята обов’язково читали дитячі книжки рідною солов'їною мовою. Без читання дитячих книжок мови не знатимеш. Бо мовне оточення у Казковому Лісі багатоголосе, не лише солов’їне. Та от біда зникли у країні Солов’їні дитячі книжки солов’їною мовою. Бо солов’їнці так захопилися боротьбою за владу, що геть зовсім забули про солов’ят. А орлосіяни не забули. Хоч і теж боролися за владу несамовито. Вони швиденько підписали Флорентійську конвенцію і Най-робський до неї протокол, що забезпечують державний захист книжки, ліквідували податки на дитячу літературу рідною мовою і заполонили книжкові прилавки Солов’їни книжками орлиною мовою... Минув час. І зросло покоління солов’ят, які клекотали по-орлиному. Виключно. Минув ще час... І країна Солов’їна перетворилася на Клекотинію. Тільки, будь ласка, не подумайте, що я проти орлиного клекоту. Боже збав! Але клекотіти мусять все-таки орли, а не солов’ї. Коли клекочуть солов’ї це явище, пробачте, ненормальне і жалюгідне, порушення природної…
 Усмішки з конверта

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"