Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2000 №10 Сторінка 11

(Перченя)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 2000 / № 10 / Сторінка № 11
Журнал Перець 2000 №10 Сторінка 11 - Перченя. Брів голодний вовк лісом і побачив на високій сосні со-ву- Ось нею я і пообідаю. Та вовки, як відомо, не вміють лазити по деревах. Тому сірий вирішив схитрувати. Підійшов він до сосни і став її «пиляти» хвостом. Зрозуміло, то він тільки вдавав, що пиляє. Але сова перелякалася: Вовче, не пиляй, бо дерево * упаде, а з ним і моє гніздо. А там мої дітки. Вони можуть розбитися. Тоді лети до мене. Маю щось сказати. То говори. Я й звідси чую. А я кажу лети донизу. Я тобі нічого лихого не заподію. Посидимо під деревом, мирно побесідуємо. Давнень- Португальська казка ко з мудрими совами не мав балачки. Сова від таких слів зовсім втратила пильність. Махнула крильми і сіла біля вовка. А той зубами клац. Та й схопив бідолаху. Зрозуміла тут сова, що потрапила в біду та й каже: Відпусти мене, вовче, я з дітками попрощаюся. Е, ні! відповідає вовк. Відпущу, а ти втечеш. Не втечу... . Так я тобі й повірив. Ти хоч і мудра сова, а вовки ще мудріші. Гаразд, погодилася сова. Нехай буде по-твоєму. Тільки тоді сам скажи їм, що ти мене з’їв. Нехай не чекають мене додому. Це можна зробити, і вовк, майже не розкриваючи рота (щоб не випустити сови) пробасив: Я з’їв сову! А сова йому: Вовче, а чому так тихенько? Дітки ж не почують. Я з’їв сову! голосніше сказав вовк. А сова незадоволена: Знову не почують. Голосніше! Вовк обурився, розкрив пащеку та як гаркне: Я з’їв сову!!! А сова пурх і вирвалася. Та й полетіла на сосну до своїх дітей: Ну що, з’їв? запитала вона вовка, всівшись високо на гілці. На що той мовчки облизався та й побрів голодний далі. Переповів М. МОЗГОВЕНКО. ХИМЕРНИЙ СОН Бачив Гриць…
 Перченя

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"