Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2000 №03 Сторінка 6

(Усмішки, Епіграми, Фрази, Друже Перче)
Журнал Перець 2000 №03 Сторінка 6 - Усмішки, Епіграми, Фрази, Друже Перче. Мал. В. ШИРЯЄВА ' V " рілку з їжею. Той не їсть. Щось виловлює ложкою в супі й кла- ВИДНО Якове Гнатови-чу, ваші батьки ще живі? Жи-ві. Далеко живуть? В будинку навпроти. То ви, певно, щодня до них ходите? А чого ходити? Звідси ж видно. ВЕРЕДЛИВИЙ ЇДОК Мати поставила перед синочком та- Морква, лавровий лист... Та-а-к. Усе виловив? Від супу сама вода лишилася. Що ж ти ще там шукаєш? Андрійко подумав, мовив: Мікробу. НЕ ЗАВЖДИ Я не можу прийняти вас на посаду диспетчера, каже директор автотранспортного підприємства відвідувачу. Часи були темні і тодішні жінки гадки не мали про дієти та гербалайфи... Мал. Р. САХАЛТУЄВА (тема В. Попова) Я хочу передати привіт дружині, тещі, друзям... Дорогий Перче! Ми, працівники Будівельно-складального комбінату, хочемо передати привіт нашому директорові Афанасенку Видиму Івановичу. Річ у тому, що вже третій рік ми одержуємо за свою роботу лише половину зарплати. Другу половину обіцяють віддати згодом. І от ми давно намагаємось потрапити до директора, щоб нагадати про себе. Але його все немає. Він у відрядженні, десь їздить по 5 закордонах. За рік у семи кра-I їнах світу побував. Зараз наш (директор у Австралії. Чи то їхній досвід переймає, чи то своїм досвідом ділиться як підлеглих за ніс водити. І В. АНДРУЩАК, М. СКИБА, І Л. КРАВЕЦЬ І усього 32 підписи. РЕШТОЮ, навіщо її шукати? То я так, для кращого слівця сказав: мовляв, якщо є ля фам , тобто жінка, то буде якось загадковіше, якось кримінальніше, якось... Якось Еліні Бєлін постукала під гарненьку фризуру дивна думка: а що як розбагатіти? Подібні міркування до Елочки приходили і раніше, але були невиразні, ніби мета першого побачення. А тут, гік мовлять парламентарії, і механізм реалізації разом із намірами постав Еліна створює приватне підприємство, відкриває офіс, йдуть відвідувачі, будь ласка , посмішки саючі і бабки (гроші) тут. Проект, бачите, не дуже складний. Лишалось лише подумати, до чого примовляти «будь ласка». Допомогло знайомство з Гердом Бірнбахом чи Бірндорфом... Ні, таки з Бірнбахом, бо інакше важко було б запам’ятати. А так бах, ба-бах! Такого не забудеш. Пан Герд керував такою собі фірмою Тревеллер гогел у Німеччині і займався туризмом. Отож, на вулиці Гуцульській у Львові невдовзі відкрилася надзвичайно інтелігентна контора Елітур , яка бралася за якихось пару сот доларів доставляти грома- дян у Німеччину. Туди, звісно, ниньки їздять не для фотографування будинків Ге-те і Шіллера чи охан-ня-ахання в Дрезденській галереї. Однак все одно ввічливість та чемність на початку подорожі ніколи не викликала масового обурення. Більше того: послужливість, оперативність у висловленні компліментів і прийманні внесків за турпоїздку подобались. Мрійлива Еліна виявилася доволі прагматичною і швидко обросла кадрами бухгалтер, водій, комерційний агент і навіть секретар. Все, як належить. Зацікавлені у відвідуванні берегів Рейну платили по 230 доларів і лише 9 гривень за оформлення віз і чекали на стартовий сигнал. Виїзд затягувався і подекуди почалося ремствування. Розчаровані туристи спочатку потай, а потім і на публіці почали матюкатися. І ось тут пішло-поїхало. Я маю на увазі не виїзд за кордон, а прискіпливі вивчення, розслідування і ревізування. Бухгалтер, як і належить, першим зіскочив на ходу з непорушного туристичного потягу. У цьому вони, бухгалтери, чимось схожі на корабельних пацюків капітан ще п’є глі- де поряд в чисту посу дину. Андрійку, хвилюється ненька, що там?.. Цибуля. А тепер що? ДВІ ЕПІГРАМИ ЗНАЙОМОМУ ЛІКАРЕВІ, ЯКИЙ ДОСКОЧИВ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ КАНДИДАТА Ви, кажуть, стали кандидатом? Не просто мур той подолать... Бажаю доктором вам стати, До того й лікарем ще стать! МЕДСЕСТРА, НА КОТРУ МЕНІ ПОТАЛАНИЛО Злотоголова, тонкоброва; Уся глуха, бездушна плоть... Такій пеньки б колоть на дрова, А хворих краще б не колоть! Михайло ІГНАТЕНКО. м. Київ. нтвейн, визначає на мостику широту, обіцяє неслухів кинути акулам, а пацюки вже намилились плисти у шлюпках до берега, бо знають: аварія на борту неминуча. Інші члени колективу Елітуру залишалися на вахті, але без оплати праці. Виявилось, що пані Еліна, що має таке законослухняне і симпатичне прізвище, яке так і хочеться прикласти до рани, у стислий строк оголосила війну дуже серйозним організаціям і просто державі. Вона ігнорувала постанову Національного Банку України про заборону інвалюти як засобу платежу: замість касових чеків фірма видавала якісь несерйозні розписки. У бухгалтерському обліку не відображалось оприбуткування грошових коштів по касі. Та й взагалі мадам Бєлін не мала ліцензії на валютні операції. Ви загинаєте пальці? Було ще чимало порушень, але 6 Мал. 0. КОХАНА ВІДПОВІДНО ДО КОМПЛЕКЦІЇ Циган продає на базарі всіляке хатнє начиння. Підходить жіночка й питає: Ч-чому? Бо ви…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"