Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2001 №09 Сторінка 9

(Усмішки з конверта)
Журнал Перець 2001 №09 Сторінка 9 - Усмішки з конверта. Я наймаю на роботу тільки тих робітників, що мають жінку та тещу. Чому? Тому що вони ніколи не поспішають додому. Валентин ЧЕМЕРИС НАВПАКИ Генеральному прокуророві нашої Прекрасної Республіки Звертаю Вашу увагу на кричуще порушення законності в нашому місті, внаслідок чого беззаконня щодо мене триває ось уже цілий рік. Це й змусило мене врешті-решт звернутися до Вас аби Ви, як Генеральний прокурор нашої Прекрасної Республіки, втрутились в цю справу, щоб справедливість нарешті взяла гору над обурливим беззаконням, а винні в цьому суворо покарані. І, зокрема, прокурор нашого міста, який по-халатному і безвідповідально ставиться до виконання своїх прямих обов’язків, адже належним чином не контролює роботу райсуду, не слідкує за своєчасним виконанням судових ухвал тощо. Річ у тім, що вже минув рік, як мене було засуджено до позбавлення волі на 6 (шість) місяців, а я й досі не сидів жодного дня з визначеного мені строку, бо в нашій міській в’язниці, бачте, немає вільної камери! Скільки я не ходив до судді, вимагаючи, аби мене згідно його ж ухвали (постанова суду про моє ув’язнення строком на шість місяців у мене на руках, Вам надсилаю ксерокопію) було нарешті ув’язнено, щоб я таким чином зміг нарешті відбути покарання за порушення мною Кримінального кодексу, а у відповідь чую одне й те ж: у зв’язку з відсутністю вільної камери у в’язниці немає можливості виконати постанову суду щодо позбавлення вас волі строком на 6 (шість) місяців. А тільки вона з’явиться себто вільна камера вас відразу ж буде відко-нвойовано до в’язниці. А поки що чекайте вдома. . Я й чекаю. Ось уже добрий рік. І вза- галі, до чого ми дожилися, якщо в нашій Прекрасній Республіці постійно не вистачає вільних камер і посадочних місць, а претендентів на них більше, аніж треба! В результаті цього мене, законно засудженого до ув’язнення, ось уже рік на поріг тюрми не пускають. І в той же час для висопоставле-них чиновників і таких же урядовців, для різних там заслужених за моїми даними (я найняв приватного детектива) камери швидко знаходяться і вони не чекають жодного дня. А мені, простому, звичайному, рядовому громадянину Прекрасної Республіки, як кажуть, маленькій людині, та ще й без зв’язків, без дядька в столиці, вільна камера все не знаходиться і не знаходиться. Ось чому я змушений з усією відповідальністю заявити таке: у нашій Прекрасній Республіці таки порушуються права простого люду, коли навіть місця йому в рідних тюрмах немає! А для високопоставлених так навіть у зарубіжних країнах хоча б у тих же Штатах знаходяться привілейовані камери. А прокурор ще й знущатися з мене почав: Скільки ви поцупили з державної скарбниці? Сто гривень? Соромно, громадянине, з таким дріб’язком нам голову морочити. Красти треба солідніше. А ви... Сто гривень нещасних свиснули і вже вимагаєте камери у в’язниці! Дякуйте, що ми…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"