Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2001 №06 Сторінка 11

(Перченя)
Журнал Перець 2001 №06 Сторінка 11 - Перченя. котик Котик-коточок, Розмотав клубочок, Погрався б ще трішки, Та заплутав ніжки. Василь ШВЕДОВ. ГАРНА РОБОТА Жив-був чоловік. Звали його Бакальяро. їздив він по селах, казки розповідав, овочі та яйця продавав. З того й жив. А одного разу, повернувшись додому, розсідлав він свого коня і побачив на його спині натерте місце. Чого ж ти, конику, мовчав? зітхнув Бакальяро. Зараз ми тебе підлікуємо. Узяв він жменю попелу і приклав до натертого місця. А потім поплескав його по шиї: Біжи на пасовище, траву щипай, відпочивай... А там, дивись, і рана загоїться... Побіг кінь. А через два тижні Бакальяро вирішив з’їздити до міста. Там якраз змагання півнів розпочиналося. У мене кугутик он який! мугикав він собі під носа. Може, переможцем стане? Тоді й ме- ходяуа ш Кубинська народна казка ні перепаде трохи грошенят... Пішов Бакальяро на пасовище, а коника нема. Гукав його день, шукав два... Але так і знайшов. Мабуть, пропав мій славний кінь, зажурився Бакальяро. А ми ж з ним не одні верхогони вигравали! Минуло літо. Вийшов одного разу Бакальяро на луг, щоб згадати про свого коня, коли бачить, йому назустріч ру хається щось схоже на грядку гарбузів. А гарбузи на ній і рожеві, і жовті, і перісті... Бакальяро очам своїм не повірив. Грядка ж тим часом наближалася до нього. А потім як заірже. І тут впізнав у ній Бакальяро свого коня! Виявляється, гарбузи виросли на його спині з насіння, яке разом із попелом прикладав Бакальяро до хворого місця. У кубинських селян заведено зберігати гарбузове насіння…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"