Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2002 №08 Сторінка 5

Журнал Перець 2002 №08 Сторінка 5. МАРТИНОВА МЕДИЦИНА Якось лікар у трамваї Запитав Мартина: Чи поправилась хоч трохи Ваша половина? Знаю я, печінка в неї Зовсім нікудишня. А Мартин: Тепер у мене Жіночка, як вишня. Медицина прогресує Гав і ми не ловим. Нині ж можна нездорове Замінить здоровим. Ні, печінку не заміниш, Не проста це штука, Каже лікар. Ще до цього Не дійшла наука. А Мартин: Ніхто й не думав Замінять печінку. Нині ж дешево і просто Замінить всю жінку. ХАЙ ЖЕ, ПАНЕ-ЮВІЛЯРЕ... МІЙ ПЕГАС ж «Ж Вітаємо відомого, популярного поета-сатирика, лауреата премії ім. Остапа Вишні Павла ГЛАЗОВОГО з його першим 80-літтям! Ох, Фортуна, як відомо усім нам,-Вередлива, незговірлива мадам. Я до цього лиш таке скажу-додам: Знать, вона у добрім гуморі була, Коли нашому народові дала Сміхотворця - сина Прокопа - Павла! Хай же, пане-ювіляре, повсякчас Буде дама ця прихильною до Вас! Хай брикає та брикає Ваш Пегас! Дм. МОЛЯКЕВИЧ Став сатириком давно я. В той далекий ранній час Дуже весело брикався Мій крилатенький Пегас. Я і плакав, і сміявся, І любов була, й злоба. Потовкли мого Пегаса Так, що ледве шкандиба. Обчухрали гриву й крила, Обчикрижили хвоста Заїдали, що сатира Несучасна і пуста. Ні, сатирикам потрібні Дорогі брати мої, Не Пегасики крилаті, А рогаті бугаї. Серед критиків безстрашно Гарцювати міг би я. Хай би спробував хто-небудь Зачепити бугая! ПОБАЛАКАЛИ Кадр із фільму у журналі Жінка розгляда: На коні сидить панянка Гарна, молода. Кличе жінка чоловіка, Каже: Подивись! Я хоч раз отак проїхать Мріяла колись. Чоловік скривився кисло: Верхи на коні? Досить з тебе, іцо весь вік ти їздить на мені. Вийшло так, зітхнула жінка, Молода була. На коня хотіла сісти, Сіла на осла... Ілля-пророк на колісниці Спустивсь на Києвом колись І по центральній магістралі Попер, аж стіни затряслись. За ним міліція женеться, Кричать і свищуть вартові, А він чухрає по асфальту, Аж креше іскри грозові. Зін розвернувся десь невдало І опинився в тупику. Отам міліція пророка І забарабала в кутку. Зогнених коней відібрала І коліснию відняла, КНИГОЛЮБ Чоловік у книгах рився З ранку й до обіду. Жінка вийшла із квартири Й мовила сусіду: Ти в пивну не клич Івана, До самоскида прив’язала Та в управління потягла. Щоб не пробили в чомусь дірки, Крутнувся вихором пророк, Ударив громом і помчався Без колісниці до зірок. Вогнем обшпарив лейтенанта, Обпік сержанта й старшину... Тому міліція повинна Затямить істину одну: Якщо на чорній колісниці Якийсь божок спішить кудись, То ви не кваптесь доганяти, Бо можна сильно обпектись! Він за ум узявся. Все читає та читає, Книгами обклався. А сусід собі подумав: Значить, все в порядку. Не збрехав, що десь…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"