Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2002 №05 Сторінка 12

(Чорний гумор, Гуморески)
Журнал Перець 2002 №05 Сторінка 12 - Чорний гумор, Гуморески. ПОПУЛЯРНІСТЬ Приходить додому депутат. П’яний, як чіп, і намагається поцілувати дружину. Ти б на себе у дзеркало подивився, відштовхує його та. А що, може, вже і по дзеркалу показують? ВИГРАЛИ Розмовляють два «нових українці». Колян, я учора в театрі був. Такий кайф! В натурі, і як? Прикол, наші у футбол виграли. Як, у театрі? Ну ти даєш. Я у буфеті сидів, там телек є. У СУДІ В залі суду шум, гам... Суддя не витримав і кричить: придИбенції Якщо зараз не буде тихо, я попрошу всіх покинути приміщення! Розглядаю четверту справу і не чую жодного слова. БАТЬКИ І ДІТИ Хлопчик підходить до батька, який читає газету: Татусю, у мене до тебе два запитання. Слухаю, синку. Перше: чи можеш ти давати мені більше грошей? Друге: а чому ні? ЗУСТРІЧ Іване, привіт! Скільки літ, скільки зим? Очам своїм не вірю! Максим! Пішли вип’ємо за зустріч! За зустріч? А чому б і ні! Ну, ні то й ні. НЕ ОБРАЖАЮТЬ У податковій міліції розмовляють два інспектори. Молодий зеле ний і старий досвідчений. Ну й важка у нас робота, зітхає молодий, кожен може тебе образити, принизити. А ми їм навіть відповісти не можемо. Це ви перебільшуєте, колего! каже досвідчений. Я вже скільки на цій роботі... Всілякого бувало і били мене, і за двері викидали, і кавою обливали, плювалися... Але щоб ображати такого жодного разу не було. У ВІЙСЬККОМАТІ Воєнком до допризивника: Яка у тебе освіта? Вища. Закінчив Гарвардський університет і Київський національний університет імені Тараса Григоровича Шевченка. Ух, розумака! насуплюється воєнком і звертається до секретарки. Пиши: «Придатний до стройової служби. Вміє читати й писати!» ' ПОВЕРНУВСЯ Захмелілий чоловік дзвонить у двері. Йому відчиняє дружина. Він заходить, намагається акуратно зачинити за собою двері. Повертається спиною до дружини і каже: Мені на п’ятий... Надіслав М. ВОРОЖБА. м. Суми. Олег ГУЦОЛ жив на ОДНУ зарплату, Сергій ФЕДЬКО Іван ЛОПАТІН ВалеР»’СИ" Анатолій ВАСИЛЕНКО Волод шинника!. ИМИРАДАМОВИМ У мене все є. Коли зайнятий ділом і ніколи думати про щось інше, тоді ніби нічого й немає. А як сяду перед телевізором або візьму в руки газету, не зогля-нусь, як уколе в серце: у мене й це є. Ось балакучий лікар вихваляє якісь нові-пренові способи радикальної розправи з остеохондрозом. Знизую плечима, рухаю тулубом у той і той бік: «Господи, усі симптоми в наявності!» Кидаюся, звичайно, до платної клініки. А як інакше? Зранку до ночі з усіх сторін чується одне й те ж: «Усе старе розвалюється. Безплатним буває тільки сир у мишоловці. Чим крашого хочеш, тим більше плати». А це ж здоров’я! Чого ж тут труситися, хоч і над останньою копійкою?…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"