Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2002 №05 Сторінка 5

(Кримінальні сюжети)
Журнал Перець 2002 №05 Сторінка 5 - Кримінальні сюжети. Усі ми знаємо цю істину: хочеш мати ворога позич комусь гроші! Але істини істинами, а житія наше так влаштоване, що без позичок ніяк не обійтися. Іван Степанович Прохорук позичив приятелю три тисячі гривень. Справа втому, що приятель Данило І Істрович Колесник вирішив купити машину. Віддасть, поклявся, за місяць. З процентами. Але, як кажуть у народі, боржник весело бере, а сумно віддає. І коли минуло кілька місяців, Іван Степанович почав вимагати повернення боргу. Приятель ховався від нього, не відчиняв дверей, не відповідав на телефонні дзвінки, а його колеги казали, шо Колесник захворів, поміняв роботу, виїхав в іншу країну у відрядження, потрапив у автокатастрофу і помер... Так минув рік. Ця брехня настільки обурила Івана Степановича, що він твердо вирішив будь-що здерти з негідника свої гроші й навіть звер- тався в кілька інстанцій у пошуках справедливості. Добрі люди порадили один дієвий спосіб вибивання грошей із забудькуватих позичальників... Добрі Добре випивши для хоробрості, Іван Степанович узяв з собою двох міцних хлопців. Увірвалися в квартиру колишнього приятеля. Він зажадав негайного повернення боргу: Якщо не повернеш потрощу меблі! І потрошили. Розбили телевізор, люстру, музичний центр, посуд у серванті. Побили Данила Петровича так, шо сам «погромник» викликав колишньому приятелеві «швидку допомогу». Тепер очікує громадянин І. С. Прохорук рішення суду. Інкримінують йому хуліганство. А також передрікають юристи, що замість повернення того боргу доведеться йому відшкодовувати матеріальні та моральні збитки. ЛЮДИ О. ЧОБІТ. м. Дніпропетровськ. Працівники фірми «Агай» півроку працювали без зарплати. Як мінімум, двічі на місяць хазяїн запевнював, шо ось-ось гроші надійдуть на рахунок, і нарешті розплатиться він із ними. Але на очах колективу хазяїн крутив якісь свої оборудки, розплачувався із замовниками виключно готівкою. Якби він отак розраховувався з нами! сказав один із колег Вадим Слабов, кивнувши на сейф. Якось після робочого дня Вадим Слабов і Петро Колодій затрималися до пізнього вечора, дістали з «дипломата» пляшку із закускою і запросили повечеряти охоронця. Той недовго від- Украли сейф мовлявся, а після другої-третьої відключився... Півтори години вовтузилися колеги із сейфом. Не змогли відкрити. Зателефонували одному з родичів. Той прибув на машині. Отак утрьох сейф винесли, відвезли в гараж і відкрили... Охоронник заприсягався сейфа і в очі не бачив! Довго чухав потилицю. Дивувався, шо шибки лишилися неушкодженими, замки та грати цілими. Слідчі висунули дві версії: або злодії пройшли крізь стіни, або це зробив хтось із своїх... Врешті-решт колеги зізналися у скоєному. Пояснили, що зробили це через те, що хазяїн фірми Д. О. По-ляниця не платив їм зарплати і, судячи з усього, платити не збирався. А в його сейфі знайшли вони близько тридцяти тисяч гривень... Ми згодні, заявили колеги, сісти на лаву підсудних, якщо з нами поруч сяде і злодій хазяїн фірми, який поцупив у нас за півроку зарплату... Д. КРАВЕЦЬ. л . Донецьк.…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"