Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2002 №09 Сторінка 5

(Смішинки, Перчинки)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 2002 / № 09 / Сторінка № 5
Журнал Перець 2002 №09 Сторінка 5 - Смішинки, Перчинки. - Федір Маківчук .................................. Федору Юрійовичу Маківчуку виповнилося 6 дев’яносто. ВінТГув зубастим сатириком, його перу належать сотні фейлетонів і гуморесок, він автор кількох десятків книг, лауреат престижних літературних премій. Але в історію нашої культури він увійшов перш за все як головний редактор журналу «Перець», який за часів його редакторства зажив слави народного журналу. На посаді головного редактора він перебував майже сорок років. Цифра достойна того, аби її занесли до книги рекордів. А коли згадати, що то були за роки, стане зрозумілим: Ф. Маківчук явище феноменальне. Майстерно обходячи цензурні рифи, сміливо ігноруючи окрики високих чинуш, він послідовно проводив лінію журналу висміювання глупства у всіляких його проявах. І не лише тому, що була легендарна його мужність, з якою він захищав справедливість і здоровий глузд, а й тому, що сам мав веселу вдачу і його гострого слова боялися навіть ті, які не боялися нікого. Федір Юрійович любив життя, любив застілля, любив за дружньою чаркою пригадати кумедні випадки із свого багатого на події життя. Ці його дотепні історії передавалися з вуст у вуста, мов анекдоти, обростаючи подробицями, перетворюючись на легенди. Сьогодні ми робимо переоблік культурних цінностей, переглядаємо свої погляди, міняємо на протилежне трактовки та формулювання. А феномен Федора Юрійовича Маківчука продовжує нас дивувати і захоплювати. любителя літом у Крим авто- Посімейство туризму, їдучи зупинилося у готелі «Зелений гай» на ночівлю. От батько і каже вісімнадцятирічному Жоржику, студентові філософського факультету, флегматику і мислителю: Ми з мамою переночуємо в готелі, а ти, синку, лишишся на ніч у машині. Тільки не спи, Жоржику, бо тут, кажуть, н и к и, рвуть, розі. вештаються такі художні о на ходу підметки Виспишся завтра по до- Добре, папа, я не засну, я буду собі думати. Десь опівночі батько підходить до вікна й гукає: Жоржику, ти не спиш? Я не сплю, папа. А що ти робиш? Думаю собі. Про що ти думаєш? Думаю, чи доїдемо завтра до Алушти. Г Ну добре, думай собі, тільки не спи. сплю, папа. А що їм р о - Десь за годину батько знову коло вікна. Жоржику, ти не спиш? Дума ю Думаю, яка собі. Про що ж ти думаєш зараз? тепер може бути температура води в Чор ному морі. Добре, думай собі далі, тільки не спи. На світанку батько знову гукає з вікна: Жоржику, ти ще не заснув? Ні, папа. А що ти робиш? Думаю собі. А про що маєш ? Думаю, чи ра до Алушти. А чому ти думаєш ? А вночі, папа, хтось усі чотири скати з нашої «Волги» зняв. ти зараз ду- заїдемо завт- знову про це Я одержав нову квартиру на Микільській Бор-щагівці. Теплим травневим вечором приїхав до мене з Русанівки мій племінник Вячик поздоровити З новосіллям. Ну, з такої нагоди моя дружина накрила стіл, сидимо, вечеряємо, розмовляємо. Вячик дуже цікавий співрозмовник, розумний, дотепний і взагалі зразково вихований юнак. Він уже студент третього курсу Політехніки, але, уявіть собі, без дозволу матері навіть у…
 Смішинки  Перчинки

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"