Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 2002 №11 Сторінка 4

(Вітаємо ювілярів, Друже Перче)
/ Перець /Журнал перець / Рік 2002 / № 11 / Сторінка № 4
Перець 2002 №11 Сторінка 4 - Вітаємо ювілярів, Друже Перче. Вітаємо ювіляра! Відомого письменника-гумориста давнього автора «Перця» Олександра ЛУК’ЯНЕНКА з першим 75-літтям! Дружній шарж Анатолія ВАСИЛЕНКА. КСТРЕМАЛЬНІ який рані-вчені літа стає був шкі-Тож ПОСОКМ Взагалі спроби поліпшити своє матеріальне становище привласненням того, що тобі не належить, і колись були ризиковані. Скажімо, конокрадів розлючені селяни забивали, траплялося, кілками до смерті. Тепер цей класичний різновид злодійства зійшов нанівець. Натомість поширилися інші, раніше рідкісні чи й незнані способи вхопити спокусливої дармовизни, самі собою досить небезпечні. Розглянемо ближче деякі з них. Ми з Данилом спеціалізувалися на збиранні брухту кольорових металів. Але ми не шастали по звалищах у пошуках дірявих каструль і, боронь Боже, не відколупували табличок із надгробних пам’ятників. Навіщо, коли наші потреби цілком задовольняла вітчизняна електроенергетика. Данило був мастаком цього промислу. Він спритно, мов білка стовбуром сосни, здирався на щоглу високовольтної лінії, а орудував кусачками вправніше, ніж руда шельма трощить горіхи. Мені залишалося змотати скинутий дріт і перенести до фургона. Знайомий власник приймального пункту без зайвих балачок платив нам за кожну партію. Так би воно тривало й досі, якби не схибив одного разу мій напарник: не туди поткнув кусачки. Сліпуча вогненна куля з тріском спалахнула вгорі, рясні іскри, наче від електрозварювання, посипалися долі - і запала моторошна тиша. Поховали Данила символічно - жменьку попелу та кілька розплавлених удзиків із джинсів. Але грав оркестр, який я винай-няв за гроші, востаннє отримані на приймальному пункті. важкі каністри, стулили в затінку хатину на курячих ніжках. Змурували піч, де вогонь заради власної безпеки розпалювався знадвору, поставили лудженого куба зі змійовиком. Годилося ще мати витяжку, та куди її ввімкнеш? «Е, - махнув рукою Матвій, -обійдемося! Будемо під час роботи відчиняти двері, щоб дихати свіжим повітрям». Сушняку в лісі не знайде хіба що сліпий, воду для охолодження системи брали поблизу в струмку. І потекла цівкою з крана чудодійна рідина, без якої автомобіль просто купою заліза. Звичайно, наш саморобний бензин гірший за промисловий, очищений від дливої гидоти. Але ж і дешевший, щосереди, коли своїм драндулетом підвозили до шосе тижневий узяток, клієнти шикувалися біля нас у чергу. Працювали ми злагоджено. Сьогодні один коло куба порається, стежить за температурним режимом, зливає в каністру готовий продукт, а другий збира й рубає ломаччя, воду носить. Завтра - навпаки. Того ранку я прямував із відром до струмка, як раптом за спиною лунко гримнуло. Кинувся прожогом назад і побачив жахливу картину: куріли розкидані вибухом рештки хатини, а серед них лежав мій напарник - лежав і не дихав, стискаючи закоцюблими пальцями сигарету. Слава Богу, напередодні ми реалізували весь бензин, а поновити запас нафти ще не встигли. Інакше пожежа була б така, що самотужки я її не погасив би. Грошей зі спільної каси, призначених на розвиток виробництва, ледве вистачило на гробові витрати та поминки. її гнали бензин. Навряд чи на думку тоді, коли його Ми з Матвієм це…
 Вітаємо ювілярів  Друже Перче

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"