Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2003 №09 Сторінка 3

(Перчинки, Гуморески, Байки)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 2003 / № 09 / Сторінка № 3
Журнал Перець 2003 №09 Сторінка 3 - Перчинки, Гуморески, Байки. ОГОЛОШЕННЯ Бажаю зустріти свого єдиного та неповторного. Приймаються колективні замовлення. ЩЕ ТРОХИ До Єв пи Банановому Маразмадору вже рукою подати: лиши- лось пройти лише Азію, Африку, та ще якусь Латинську Америку. БРАК ЧАСУ У Банановому Маразмадорі судді просто фізично не встигають судити корупціонерів. Стільки їх тут розплодилося. І з кожним із них суддя повинен сходити до ресторації, з'їздити на полювання, відвідати сауну, кегельбан, та й просто потор- У незвичайну халепу я встряв. Раптово від мене всі відвернулися. Друзі дитинства зі мною не розмовляють. Однокласники й однокурсники косо поглядають, знайомі десятою дорогою обходять. Наче я Тхні телята з моста кидав. Мучуся. Сни мене покинули. Різні думки-варіаціТ в голові снують. Ще і ще запи- 1 Г Т7 Т Децюк почервонів. Кошлаті посивілі брови згустилися над вилинялими сердитими очима. Навіть кави не допив. Гримнув: Де справедливість?! Через день-другий майже всі педагоги-ветерани міста довідалися, що я, Іван Смичок, маю астрономічну пенсію. Одні, як потім довідався, гостри- гуватися... що ж ста- Вадим СИМИНОГА Я МАБУТЬ, ПОДАМСЯ В ЖУРНАЛІСТИКУ Олександр ПЕРЛЮК. Володимир АДАМОВИМ рядовий рядовий Смичок, ли: По всьому ви- Анатолій ВАСИЛЕНКО посміхатися, адже це фото для податківців! собака заритий? Невже я, колишній педагог, а нині пенсіонер Іван комусь дорогу перейшов? Такого гріха за собою не відчуваю. Зірок із неба не хапав. Двійок учням не ставив. Бо ж займав у школі скромненьке місце вів уроки праці. А недавно ота незрозуміла ситуація дещо просвітилася. У дивну халепу я втрапив зовсім випадково. Запросив мене на каву з причепом колега з сусідньої школи № 13 Петро Децюк. До пенсії математику викладав. Живе зараз, як і я, на скромному утриманні пенсійного фонду. Петро скаржився на скруту. Далі мене запитує: А як тобі живеться, пане Йване? Я йому у відповідь: Дай Боже, щоб не гірше. На долю не скаржусь усе маю, що душа бажа-є. Нінч проблем, як мовить мій сусід-угорець Іштфан Чепі. А яка у тебе пенсія? Хороша. Конкретно. Тобі скажу. Але не для розголосу. Я ж не базарна баба. Трохи не дотягує до 1700 гривень. За які…
 Перчинки  Гуморески  Байки

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"