Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2003 №02 Сторінка 4

(Друже Перче, Байки)
Журнал Перець 2003 №02 Сторінка 4 - Друже Перче, Байки. НОМЕР Алло! Алло-о!.. О, це номер п'ять-чотири-три, два-один? Ви що, уже з ранку причастилися? Це квартира, а не Байконур! ЯКБИ Семене, ти можеш позичити мені грошей? ГОВОРИЛИ-ІіАЛАКААИ... Можу, але не позичу. Чому? Хіба ти мене не знаєш? Отож-бо, якби не знав, то, може, й позичив би... Іван ЧУК. ЗНАЙШОВ Після важкого пере- Анатолій ВАСИЛЕНКО Витверезники не працюють, грошей у нього точно немає. Куди ми його?! Поклади, де взяв! У нас час від часу по-А дейкують, що борги насе-лення за комунальні послу-г'л У ги треба списати. У такому ра-у' зі завжди залишаються ображеними законослухняні платники: «Ми економили, старалися, а нам за це така дяка?!» Радна САХАЛТУЄВ (тема Леоніда Телятникова) Клята гласність! Розповів сусіду, що тут спіймав щуку, так тепер за тими рибалками не протовпишся! пою чоловік розшукує свою шапку. Куди тільки не заглядав нема. Настрій нікудишній: голова болить, в очі наче хто піску насипав. Підходить до дзеркала і дивиться на себе: О, якби не дзерка- Петро БОРБІДА. Як на мене, держава отих «законослух няних» повинна ще й заохочувати. Вносить абонент справно гроші за послуги протягом кількох років знизьте йому тариф на якийсь відсоток. З’являється ж стимул. Чи не так? м. Київ. ло, то ще б шапку шукав. СУМНІВ Молодий чоловіче, беріть у мене м’ясо. А доганяти не будете? Ні, а чому ви це питаєте? Бо всі на ринку продають. Павло ДВОЙНИК. донними продуктами дбає про очищення організму від скверни, щоб подовжити свій вік та дотягти до того часу благословенного. Водночас кожен українець знає, що це всенародне зрушення справа духовна, отож тільки самим голодним животом мало чого доб'єшся. І отут, як завжди, на поміч приходить наша солов'їна пісня, яка западає в душу кожному з нас дуже глибоко. Навіть глибше. І тепер, коли ми тільки й дбаємо про продовження віку кожного незалежно, олігарх ти чи волоцюга, звідусіль тільки й лине доброзичливе «Многая літа, многая літа...» На два, три, чотири голоси. Дідька лисого хто в світі ще так заспіває навіть і за сто доларів. А ми, бажаючи одне одному довголіття просто від потреби душі, виконуємо життєствердний псалом фактично безкоштовно при відкритті яток, на прес-конференціях, при вселенні і відселенні і просто так. Бо всім нам цікаво: що буде далі? Куплети про «многая літа» вже сприймаються, як поправка до Конституції з розділу «Обов'язки», а мелодія набула такої популярності, що її запрограмову-ють у дверні дзвінки, у телефонні зумери і автомобільні клаксони. Кажуть, що під цю прекрасну мелодію у нас на розі вулиці Зеленої переїхали бабцю. Хтозна, може, заслухалася, роззява. А ми тим часом хочемо жити довго, бо усіх нас цікавить, чи стовідсотково правильно будуємо нині майбутнє. У мене особисто теж є чимало причин не зупинятися на півдорозі і жити дві, а то й три каденції. Приміром, мене дуже цікавить, коли повернуть мій вклад у ощадну касу часів СРСР, який я в останню мить поспішив зробити за порадою Олексій КОХАН дуже поважного державного достойника. За перші 10 літ незалежності повернули 50 гривень, то скільки доведеться чекати на всю суму, якщо…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"