Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2003 №04 Сторінка 6

(Фрази, Друже Перче)
Журнал Перець 2003 №04 Сторінка 6 - Фрази, Друже Перче. Георгій МАЙОРЕНКО Ми ВИЖИВАЄМО ЗАВДЯКИ ІМНИННМ .ф Не знаю, чи напишуть про це історики, а в дСг «Перці» таке варто розповісти. У нас на Дніп-ропетровщині так «розпайовували» землю, що «розпаювали» навіть древні кургани. Дехто пояс- нює це низькою культурою керівників господарств. Ділили землю, може, керівники і з «низькою культурою», а от з якою затверджували і підписували документи про це у районних організаціях? Невже з такою самою? Василь САЛАТА. м. Дніпропетровськ. С- Олексій КОХАН На що скаржитесь, пане Сальєрі? Слава Моцарта спати не дає... ФРАЗИ * Юність - пора, коли не потрібно приховувати свій вік. Облиш ти своє яблуко! Тут така заморська смакота! * Декольте не лише економить матерію, а и розширює можливості. Микола ВІТЧЕНКО. Ви можете без особливих втрат поминути кілька митниць із непідкупними (або з дуже дорогими цінами на їхнє сумління) дозорцями; вас може обійти лиха година у потягу, літаку, на кораблі; ви без шкоди для здоров’я можете виступати в цирку і ковтати на публіці не шпаги, а буфетні канапки з форшмаком; у набитому під зав’язку автобусі передавати на квиток сотенну купюру. Усе це, якщо ви везунчик, ви можете. Але... Але ніколи не кажіть «Нарешті на місці’», вийшовши з потяга у Львові. Не поспішайте. Спочатку ще треба перейти привокзальну Двірцеву площу... сказати «Нарешті на місці!» можна, але добратися до того місця ви можете обчищеним до нитки, хоча й у одязі. Насамперед це стосуєтсья «човників», що повертаються з ( економічних турне, заробітчан, що склали копійку на закордонній знущалівці, іноземних туристів та іншої публіки з грошима... Якось до Львова прибуло два офіцери (які і їхали парою, аби не взяла їх вража сила), щоб купити тут популярний нині «бусик». На Двірцевій площі до них підійшло двоє у міліцейській формі. Козирнули, запропонували свій куций службовий сервіс. Він, як ви знаєте, полягає в тому, щоб зорієнтувати людину у міському лабіринті, і, взагалі, запитати, якого ділька ви товчетеся біля вокзалу, а то тут, бачте, ходять наркомани, грабіжники й усілякі інші лиходії... Аби охоронці правопорядку повірили у їхні добрі наміри, офіцери заговорили про улюблені «бусики», а для переконливості показали гроші. Це була лише мить, але «міліціян-ти» мали таку шалену стартову швидкість, що їх не наздогнали навіть на таксі. 5000 щезли у…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"