Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2003 №04 Сторінка 4

Журнал Перець 2003 №04 Сторінка 4. такий давній анекдот з претензією на бувальщину. У темному закутку здо-ровило витяг ножа й процідив крізь зуби стрічному: «Гроші маєш?» А той дістав з-за пазухи сокиру і дивується: «А тобі навіщо?» «Та хотів роз-з-з-з-міняти...» вицокує зубами отой з ножем. Оскільки все тече і все змінюється, згадану стару історію на Донеччині віднедавна розповідають по-новому. Зустрілися, кажуть, двоє перехожих. Той, що літнього віку, недбало тримав руки в кишенях. А молодший, навпаки, зігнувся під вагою химерної труби на плечі. Ти що з села прителіпався? почав кепкувати старший. У місті, хлопче, проти цього лому є прийом. Ось... Він витяг із кишені жменю гостроносих різнокаліберних патронів. І тобі раджу запастись. А цю залізяку можеш здати на брухт. Молодик терпляче вислухав пораду, зняв із плеча свою ношу і непоспіхом розчохлив переносний гранатомет. А це бачив? Така штука, діду, може враз перетворити важкий танк на металобрухт, а твою міську багатоповерхівку на купу цегли. Не віриш? Той не встиг відповісти, бо до цікавого діалогу несподівано пристав третій співрозмовник. Мужики, я хоч і з села, але зауважу, що у своєму місті ви добряче відстали від життя. Оцими «пукалками» можете хіба що горобців лякати на якомусь віддаленому хуторі. Зате я у себе в гаражі тримаю річ, що «візьме» навіть крейсер чи авіаносець. Та що там один корабель! Такі торпеди можуть розігнати цілу ескадру!.. Історія обривалася на найцікавішому мі- сці, та, погодьтеся, була варта того, аби дізнатися її продовження. Бо хтось, приміром, міг ще похвалитися комплексом типу «Зем ля-земля»... Утім, правоохоронці, вислухавши сучасний зразок усної народної творчості, відразу спростували достовірність суперечки і навіть зустрічі трьох «зброєносців»: Брехня! Зустрітися й вихвалятися вони могли вже хіба що після арешту за незакон не зберігання…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"