Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2003 №01 Сторінка 14

(Іноземний гумор)
Журнал Перець 2003 №01 Сторінка 14 - Іноземний гумор. На пошту невеличкого містечка зайшов літній чоловік із великим пакунком у руці й поцікавився: Вибачте, приймаєте посилки в казарми? Бо внук солдат, і хочу послати йому сяку-таку дещицю. Нема проблем! простягнув йому папірець поштовий службовець. Заповніть оцей бланк, і все буде в порядку. Чоловік узяв бланк, вийняв самописку і за дві хвилини справився. Службовець пробіг згори вниз очима по бланку і здивовано звів угору брови. Але ж у графі «Вміст» ви нічого не написали! Що у вашій посилці? Та яблука, сливи... Добре, перервав службовець. Значить, напишемо, що посилаєте фрукти. Е-е-е-е, не тільки фрукти! не погодився дід онука-солдата. Є і помідори, огірки... Гаразд! Додамо до фруктів і овочі. Не тільки фрукти й овочі. Що ще? Ну, бринза, домашня ковбаса, шоколад... Добре, добре, скрушно зітхнув службовець. Значить, напишемо, що є фрукти, овочі і просто харчі. Сергей ТРАЙКОВ ПОСИЛКА Є і одна пляшка домашнього вина. Та не називайте всього отак одне по одному! підвищив голос терплячий службовець. Що ж, додамо і напої. І одежу, додав дід. Посилаю йому один светр і дві пари шкарпеток. Ось, додаю і одежу, відіткнув службовець. Усе! Наклейте оце на посилку і може відправлятися. Є і консерви, з острахом сказав дід. Службовець мовчки записав консерви і, стараючись не дивитися на клієнта, простягнув йому бланк. Посилаю і дві книжки для читання, усе-таки вмудрився докинути дід. На чолі службовця почали виступати великі краплі поту. Але нерви мав досить міцні. Мало не забув про рукавиці! ; ляснув себе долонею по лобі дід. Та ще ж і одне дзеркальце. І три самобрийки одноразові.…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"