Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2003 №01 Сторінка 9

(Гуморески, Усмішки з конверта)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 2003 / № 01 / Сторінка № 9
Журнал Перець 2003 №01 Сторінка 9 - Гуморески, Усмішки з конверта. Валерій ЧМИРЬОВ (тема Анатолія Василенка) ЗСориені поридл Якщо вельми хочете мати саме те, чого ніколи не мали, то повинні старанно робити те, чого ніколи не робили. * * * Якщо ключі від дому, хліва, гаража, льоху начепити на ланцюжок і повісити на шию, то вже за місяць у вас буде добре накачана шия без спеціальних вправ і зайвих зусиль. Роман КРИКУН. м. Сокаль Львівська область. *«* * *«* * 0*000000 ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ Лисий чоловік приходить в аптеку і питає фармацевта: У вас є препарат для поновлення волосся? Ось візьміть цей флакон, це найефективніший засіб. Ви впевнені? Абсолютно. Бачите он того чоловіка з вусами біля каси? Так. Так от, це моя дружина. Вуса у неї виросли після того, як вона спробувала відкрити цей флакон зубами... СЕРГА Один чоловік помічає, що його колега, солідна людина, раптом носить сергу у вусі. І вирішив поцікавитися: Ти не застарий для такої моди? Над квітучою яблунею у старому саду гуділи джмелі і бджоли, а під нею... гомоніли за саморобним столом далекі і близькі родичі письменника Романа Бараболі. Дак кажеш, Ромцю, восени ювілей? підняв чарку тернівки захмелілий дядько Микита. Мд-а-а, летять роки, як само-льоти. Ну, то, дай Боже, щоб за тобою ці... спонсори... табунами бігали. Так, важкувато сьогодні без спонсора, шморгнув носом Бараболя. А ти пошукай! смачно плямкнув після випитого дядько Микита. Ось дивись, хіба я не міг би бути спонсором? Міг... Восени я тобі мішечок картоплі до ювілею підкину у столицю. А я пару гусочок заріжу, додала тітка Лариса. А у мене до того часу молоде вино з нового врожаю з’явиться, пообіцяв троюрідний брат Павло. Яблучок, грушок підвезу, підтримала родичів бабусина сестра. Після кожної чарки пропозицій ставало все більше і більше. «Рідня не дасть пропасти!» розчулено міркував майбутній ювіляр. З тією думкою Бараболя через кілька днів гостювання в рідному селі і вирушив до столиці. Літо промайнуло, як один день. Уже й осінь. Уже і ювілей на носі. «Треба буде нагадати про себе родичам», подумав Роман. Але нагадувати не треба було. Десь за два тижні до ювілею рано-вранці, тільки ото перші трамваї задзенькотіли, у двері подзвонили. Привіт, Ромцю! стояв на порозі дядько Микита. Підтримка прибула до тебе на ювілей. Не забувся. Обіцяв мішок картоплі. Але цього року якась дрібнувата вродила. Ну, як горох! Свині пики від такої відвертають. То я оце трохи крупнішу у торбинку навибирав, і до тебе. А чого в селі сидіти? Роботи якоїсь особливої нема. А в тебе все-таки кругла дата... Насмажили картоплі. Сіли снідати. Пів-торбинки дядькового «подарунка» як і не було. Пляшки горілки теж. А увечері знову дзвінок у двері: Племінничку, моє тобі шануваннячко! А дядько Микита у тебе? От родичі, от родичі! Безсовісний ти, Микито, от і все! Пер шим вирішив прибути до ювіляра. А мені нічого й не сказав! Я, Ромцю, гусочок тобі обіцяла. Але подивилася, а…
 Гуморески  Усмішки з конверта

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"