Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2003 №08 Сторінка 12

(Гуморески)
Журнал Перець 2003 №08 Сторінка 12 - Гуморески. Леонід ТЕЛЯТНИКОВ Анатолій ВАСИЛЕНКО Та я ж тільки на курс валют глянув!.. Володимир АДАМОВИМ ПРИДИБЕНЦІЇ МОМЕНТ Навіть не уявляю, що робити. Лікар каже, що у мене повна втрата пам’яті. Невже? А ти не міг би мені позичити пару тисяч гривень? ТАКІ ВУЛИЦІ Чоловік повертається додому о другій годині ночі. Дружина відчиняє двері й іронічно запитує: І чому це ти так довго додому йшов? Що, дорога довга? Ні, вулиці дуже широкі. НА ЕКЗАМЕНІ Студент сідає перед викладачем і кладе перед собою невеличкий папірчик, на якому написано кілька коротких фраз. А де ж ваші відповіді? дивується викладач. В голові. А це що? киває на папірець. А це не вмістилося. ДЕТЕКТИВИ Я завжди читаю детективи навпаки: з кінця до початку. Чому? Не терпиться дізнатися, з чого все розпочалося. ЩОДЕННИК Чоловік скаржиться спеціалісту з сімейних стосунків: Розумієте, моя дружина веде щоденник, в який записує всі справи і вчинки з найдрібнішими деталями... Немає тут нічого дивного. Багато жінок ведуть щоденники, заспокоює спеціаліст. Так, але моя веде його на тиждень вперед! Данило ЧАБАН. А тепер ще принесіть довідку про те, що ви вже зібрали всі довідки. Валерій ЧМИРЬОВ (тема Анатолія Василенка) Ти що, вже й написаному не віриш?! Був час, коли Георгій своїми фотовитворами прикрашав сторінки «Шкарпеток» багатотиражної газети панчішної фабрики. Після благополучного банкрутства славного підприємства заробляв на сухарі в іпостасі вільного, як сокіл, фотохудожника. Врешті навернувся до прибутковішого заняття. Якось до рук йому потрапив журнал «Плейбой» із потай зробленим знімком голої голлівудської зірки. Григорій був вражений. Не фото, а тим, що часопис відвалив фотографо-ві-папараці за нього кругленьку суму з кількома нулями. Після того Жора втратив сон. «ПАПАРАШ» ГУМОРЕСКА Уперше заснув міцно, коли одержав сто баксів за два негативи. Остаточно до нового бізнесу його прилучив знайомий, із яким іще у дитсадочку сидів на одному горщику. Він запропонував зафіксувати для історії одного, із зовнішністю Але-на Делона, з кандидатів у мери. Аби прекрасна, ніжна, але слабка частина електорату остаточно не спокусилася білосніжними манжетами його сорочок, та аби він не звабив ще й сильної частини, впливові сили вирішили поставити хрест на початківцю від політики, і Жора своїм мистецтвом мав посприяти цій благородній справі. Свій «об’єкт» знайшов у дитячому садочку. Малеча вручала майбутньому мерові свої малюнки, а вихователі випрошували за свої голоси пелюшки та замки, бо енурезникам ліжка застеляють газетами, а замість замків використовують загнуті цвяхи. Жора клацнув напарфуменого і прилизаного в оточенні дітлахів та біля шестисотого «Мерседеса», якого той завбачливо лишав з квартал, щоб не мозолив очей вразливих виборців. Другого дня міська газета вийшла з двома фото на першій сторінці. Заголовок кричав: «Батько-аліментник утікає від своїх…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"