Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2003 №08 Сторінка 11

(Перченя)
Журнал Перець 2003 №08 Сторінка 11 - Перченя. З ЮВІЛЕЄМ! Василю Довжику великому (зріст майже 2 м) дитячому письменнику, лауреату премії ім. Лесі Українки виповнилося 60 років. Перець та Перченя щиро вітають нашого автора-ювіляра і бажають, щоб Василь Довжик ще довго-дов-го-довго-довго радував читачів своїми творами. ХТО-ХТОхто? Хто вночі сидить на троні? Хто сережки вдяг червоні? Не король, але в короні. Хто при шпорах виступає у дорозі не дрімає, але в шорах Страх тримає? Хто співак і чарівник, без будильника весь рік будить день і Новий рік? Хто як крикне-кукурікне, Страх прилипне враз під вікна? Кукурікне перший раз: в небі рясно зазоріє ніч сліпа притьмом прозріє. Кукурікне другий раз: Страх відчує, що вже час забиратися від нас. Кукурікне третій раз: як би скільки не просила, зникне геть Нечиста сила, перетвориться на пень І настане Білий День. Видно з заходу на схід! Видно з півночі на південь! Тінь од Сонця топче слід. Заспівав веселий ПІВЕНЬ! В одного бідного чоловіка, якого звали Мартін, залишалося трішки жита. Вирішив він його провіяти, щоб потім змолоти на борошно. А вітер взяв і забрав те жито з собою. Чоловік за ним. Ледве наздогнав у ярку. Поверни, каже, моє жито, бо в мене восьмеро дітей і жінка залишаться без хліба. Ми й так бідуємо. А я й не знав, відповідає вітер. Якщо ви бідуєте, то візьми ось цю торбинку. Коли сядете до столу, скажеш: «Торбинко, розв’яжись». Прийшов Мартін додому. Скликав сім’ю обідати. Та що ж ми їстимемо, коли навіть хліба нема? бідкається дружина. А Мартін поклав на стіл торбинку і каже: «Торбинко, розв’яжись». Вона розв’язалася і з неї на столі з’явилися наїдки, яких душа бажає. Цілий тиждень сім’я не мала клопоту ні з обідом, ні з вечерею. Та захотілося дружині Мартіна похвалитися перед багатієм, що жив поруч. Покликала вона його до себе на обід. Василь ДОВЖИК. Анатолій ВАСИЛЕНКО БОСИЙ КОНИК Хлопчик хвалиться перед своєю молодшою сестрою: Дивись, я знайшов підкову! Ти знаєш, що це значить? Дівчинка сумно: Знаю, бігає десь бідний коник босий! ГРАДУСИ ЛІТА Весною, нагрівшись надворі, маленький Данилко каже: Мамо, я зніму куртку, а то вже десять градусів літа! Василь КРИМЧАК. ВОВК Чому, вовче, в тебе очі Страшно світять серед ночі? Бо я хижий! каже вовк. Чом ти, вовче, хвіст волочиш Та…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"