Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2003 №11 Сторінка 5

Журнал Перець 2003 №11 Сторінка 5. обурився Микита шшов Над безмежним океаном каже дядько ГолЮбчику бідна баба ІХШК5 :пп»: Сухорлявії З череватими, Недоношені З дурнуватими Добрі душі ми Ж* іП.-ійшнЛ - ’ г?» й УЖ Ця історія правдива Живе у народі, Народившись на Київськім Авіазаводі, Коли вийшла з цехів його В епоху Хрущова Всім відома антонівська Машина чудова. Приїхало керівництво Літак оглядати. Сам Микита Сергійович Мав оцінку дати. Як вернулася машина З пробного польоту, Хвалив людей Сергійович За добру роботу. Тупцював біля Микити Хитрий та проворний Теж відомий в ту епоху Секретар Подгорний. Анекдот оставив. Як могла не знать людина Нібито й не глупа, Проштовхатися Сперечаються Ліві з правими, Г оломозії З кучерявими, Були членами, Стали босами Й бізнесменами, Та багатство їх Мало радує: Знову хочеться Бути владою. Бувші практики Й теоретики Завели нові Партбілетики. Треба ж якось їм Називатися, Щоб до уряду Та піддакуєм. Ой дограємось Ми з арапами! Як опинимось В них під лапами Вони панькатись Не намєрєни. В етом можєтє Бить увєрєни... Бідує, страждає. Ну, диктуйте,-І за стіл сідає. Отак пиши: Як тобі живеться Ий І З вами маємо І дурить себе Дозволяємо. Звідкіля до нас Хто не явиться, Зверхньо дивиться Грубо ставиться, «Із’ясняється» Лиш по-своєму, Як зі смердами Або з гоями, А ми скалимось Та підтакуєм, Та підштокуєм, Він підтакував Хрущову: Це диво крилате. Тільки трохи некрасиве, Бо дуже пузате... І не встиг він доказати Останнього слова, Як всі витріщились раптом На живіт Хрущова. Што-о?! Глянувши чванливо. То щітаєш, бить солідним Ето нєкрасіво? Україною Подгорний Дуже довго правив, м в Я' Він не буде їсти сала, Повторяю вам. Стюардеса пильно в очі Дивиться йому. Як це так Поясніть, чому. Дід насупився сердито: Поясню, мадам. Той і цей не будуть їсти Тому, що не дам. Українцям дав би сала, А хохлам Я V ИгїгЛЯгі * ч і Вихваляється Омелько О, моя дружина, Як раба, переді мною Пада на коліна. Повернуся серед ночі Випивший і ситий, Укладуся під диваном І сплю, як убитий. А вона, моя голубка, На коліна стане І шурує, доки носа Шваброю дістане... ' і ЕЙ і 'Г 7 А . .. * І"! ИЙ ..... і» Е . «Старий, старий», дражнить мати Що за речі глупі. Ти що, його збираєшся Варити…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"