Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 2004 №06 Сторінка 3

(Описки самоописки)
/ Перець /Журнал перець / Рік 2004 / № 06 / Сторінка № 3
Перець 2004 №06 Сторінка 3 - Описки самоописки. Олексій КОХАН Володимир АДАМОВИМ ПАРЛАМЕНТСЬКІ «ПЕРЛИ» Давайте ми це питання якось розв'яжемо до прийняття відповідних важливих, відповідальних рішень. ФО Якщо і далі буде така процедура, то знову буде розгортатися несправедливий ажіотаж. Ф О Якщо ми і далі будемо на цьому стояти, то давайте розійдемося всі і проголосуємо. Тому недоречні хвалебні оди, які ми чуємо сьогодні тут від більшості, які мені нагадують слонів такі ж великі, але так само легко піддаються на дресирування. О Ф Ми вже рік над цим питанням якось ходимо, проходимо і до нього не підходимо. Я виступаю як народний депутат, якого не посилали не в список «єди», нікуди. Так що, будь ласка, не треба мене строїть. О Ф Главное для расцвєтанія України і єйо народа не дліна граніци, а дліна мозгов тєх, кто управляєт страной. описки-САМОПИСКИ КАДРИНАЛЬНІ зміни. КИСМЕТИКА. ГОЛАНТЕРЕЯ. ЗДОБНОДЕННИЙ. МАЗАЖИСТ. АЛЬТРИНАТИВА. РЕБРОДУКЦІЯ. СОПЕРМЕН. ГУМОНІТАРНА ДОПОМОГА. Григорій СТОРОЖ. Ти 6, Дездемоно, не сердила Отелло: за хвилину почнеться остання дія! Є у місті Лебедині, що на Сумщині, один, видатний на все місто, будинок. На вулиці Першогвардійській, під номером четвертим. Ще з дитинства запам’яталося, як мене, з такими ж, як і я тодішній, водили до нього щонайменше раз на два роки. В часи «глибокого застою» та процедура називалася патріотичним вихованням. Офіційно будинок іменувався Лебединським краєзнавчим музеєм. У народі ж називали його «Музей Шевченка». Колись тут була садиба Залєських, давніх друзів Тараса Григоровича. Нові хазяї країни самочинно приписали нашого поета до своїх однодумців, отож на фасаді будинку було приладнано мармурову меморіальну дошку, і з викарбуваного на ній напису кожен міг та й нині може! дізнатися, що тут у 1859 році жив Т. Г. Шевченко; що він не тільки поет, а ще й революціонер-демократ. Ну, а раз це місце так гарно з революцією та демократією поєднувалося, то його належало шанувати! Ми й шанували... Та й чого б це не шанувати?! Шевченко ж це наш, із дитинства рідний і зрозумілий, як і саме рідне слово!.. Так склалося, що значно більшу частину свого дотеперішнього свідомого життя я провів далеко від рідної домівки. Приїздив…
 Описки самоописки

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"