Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2004 №02 Сторінка 4

(Гуморески, Друже Перче, Усмішки, Бувальщина)
Журнал Перець 2004 №02 Сторінка 4 - Гуморески, Друже Перче, Усмішки, Бувальщина. Олексій КОХАН І а ГУМОРЕСКА о о ь Ц і 1)' НЕ З ГОЛОДНОГО КРАЮ Зайшов один новий українець в гості до другого. Господар моргає дружині, щоб подавала на стіл. Та виставила пляшку горілки з перцем, а бутерброд з ікрою такий зробила, що добре треба прицінятися, щоб його на тарілці спіймати. Аж тут забігли до кімнати діти, глянули на стіл та й собі: «Мамо, і ми хочемо бутерброда!» А вона до них: «Тихіше, діти, дядько не з голодного краю, щоб цілий бутерброд самому з’їсти він і вам залишить!» і ЇЇЇЇ ЇЇ ЇЇЇЇНЇЇ Ж І є якийсь результат? Придивися зблизька: то була з виду як печене яблуко, а тепер наче Гаврилівські курчата. МАЙЖЕ на дієті Ти, Орисю, мабуть, їси як не в себе скоро вже і в двері не пролазитимеш. Та то я такої породи. Я майже на дієті. Снідаю-обідаю раз їм. Полудную-підвечіркую два їм. Вечеряю-повечіркую три їм. А ви кажете. і ДО СОФІ ЛОРЕН ДАЛЕКО Іване, що то твоя Олена так часто воду в морозилці заморожує? Та то вона рецепт краси від Софі Лорен вичитала, щодня кригою морду натирає і талу воду п’є. ЩОБ МАШИНІ ЛЕГШЕ Іде олігарх «мерседесом» із Черкас на Золотоношу. Аж доганяє бабусю з тяжким клунком. Згадав своє незаможне дитинство, розчулився: «Сідайте, бабусю, каже, я вас до Золотоноші довезу!» Бабуся сіла, а клунок і на плечах тримає. Та ви поставте мішок поруч, хай плечі відпочинуть. Е, ні! Спасибі, що мене підвезли, а мішок хай на плечах і далі і V все ж машині легше! Анатолій ВАСИЛЕНКО ХОДИТИ . 9 Що воно за люди пішли? Тут же ясно написано! ПИТАННЯЧКА НА ЗА СИПКУ ГОЛОВУ - ДЕРЖАВІ Кабан вже такий виріс, що пора з нього ковбаси начиняти. Лишимо голову собі, почеревину роздамо родичам, а окости продамо державі, ділиться думкою чоловік. Та ні! заперечує жінка. Почеревину й ребра таки роздамо на гостинці родичам, окости залишимо собі. А ось голову продамо державі вона їй лиш-ньою не буде! Василь ЗАХАРЧУК. м. Київ. Радна САХАЛТУЄВ (тема Леоніда Телятникова) е Фу е е е в « Ю I ф : г Х ’И ДРУЖЕ ПЕРЧЕ! З Нового року запрацював закон про «Податок з доходів фізичних осіб». З нього випливає, що тепер селянин мусить платити податок за продану картоплю, капусту, яблука, які виростив на власному городі чи в саду. Урядовці так поспішали, що не встигли навіть затвердити методику обчислення того доходу. Кажуть, що до закону будуть внесені поправки. І чому воно так у нас завжди виходить: спершу зробимо, а потім вже думаємо чи правильно зробили. Володимир РЕПАЛО. Сергій РЯБОКОНЬ ! ****» Шановні депутати! Сьогодні у другому читанні розглядаємо доленосний для нашої країни законопроект, покликаний змінити наше ставлення до навкілля загалом і до опадів зокрема. Обговорюємо закон про сніг. Це зовсім не банально, як здається на перший погляд. Слово надається голові комісії з надзвичайних ситуацій у житлово-комунальній сфері Прученку. Панове! Немає снігу погано, багато снігу теж погано. Отож, нам треба прийняти такий закон, щоб влаштовував будь-якого громадянина. Усі повинні збагнути, що сніг це не лише стихійне лихо, але й урожай, лижі, забавки і хороший настрій... А тепер про поправки, які запропонував наш комітет. По-перше, вважаючи снігом не замерзлі краплини води у повітрі, а атмосферні опади білих, зіркоподібних кристалів, які випадають з листопада по квітень. По-друге, найменш соціально захищеними перед снігом ми вважаємо усе-таки двірників. їм за цим законом слід передбачити додаткове асигнування на оздоровлення і оплату шкідливих умов праці. Звичайно, знайдуться опоненти з опозиції. Скажуть, про селян забули. На селі двірників немає взагалі. Кожному самотужки доводиться боротися із заметами. Воно то так. Тільки компенсацію у зв’язку із можливими стихійними лихами селянам передбачено законом про городи і угіддя. А про двірників зовсім забули. По-третє, ми пропонуємо новацію прибирання снігу включити до звітності про ріст промислового виробництва. Таким робом, у снігові роки у нас різко зросте валовий внутрішній продукт на душу населення, що засвідчить нечувані темпи економічного розвитку держави і зростання добробуту громадян. Депутатство дружно загуло, ніби на іподромі. Праві раптом підхопилися і наввипередки помчали до трибуни. Та першим там опинився комуніст, колишній Олімпійський чемпіон з бігу, Крижень. Товариші! Від того, який закон ми приймемо сьогодні, залежить майбутнє народу, затарабанив, мов заведений. Де класова солідарність? Значить, про селян і двірників потурбувались, а решті громадян хоч пропадай. Що скажуть робітники і творча інтелігенція? Комісія абияк віднеслась до снігу і ми, істинні захисники знедолених і ображених, за те, щоб повернути законопроект на доопрацювання. Шановні колеги! Я прошу вгамувати пристрасті. Ви ж не на Барабашовському базарі, спікер перелякався, побачивши гурт правих, котрі з теками, портфелями, склянками з водою войовниче обступили трибуну. У нас пряма трансляція і виборці все бачать. Крижень спробував прорватися крізь оточення,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"