Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2004 №08 Сторінка 5

(Байки, Друже Перче, Усмішки, Описки самоописки, Козацькому роду нема переводу)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 2004 / № 08 / Сторінка № 5
Журнал Перець 2004 №08 Сторінка 5 - Байки, Друже Перче, Усмішки, Описки самоописки, Козацькому роду нема переводу. Міні-байки БУЛО ЗДОРОВ’Я, НЕ БУЛО УДАЧІ Ніколи жодна не чіплялася болячка, А шлях завершила засмаженою Качка... СУЧАСНИЙ СПІВАК Творчий почерк має та манеру: Рота відкриває під «фанеру»... ШОЛУДИВІ пси А покрутились у Ведмежій свиті І шерсть лискуча стала, й морди ситі... ДОКУКУРІКАВСЯ У мене при дворі найвищий рівень! Захочу й Сонце в двір не допущу! Щодня на плоті кукурікав Півень, Аж поки не потрапив до борщу... НЕВДЯЧНИЙ Писучий люд віддавна має моду Байки складати всякі про Колоду. А це недавно, як в Дністрі топився, Один за мене, наче кліщ, вчепився. Була тоді йому я гарна, люба, мила, Бо ще й до берега потрібного прибила. Так тішився, що залишився жити. Та ниньки взявся знов мене ганьбити. Олексій КОХАН Дітки, колись тут був ставок і в ньому водилася рибка. Сергій КОВАЛЬ. Іван КОНДРАТІОК. У Перед святами у нас, буває, згадують про ве--5 теранів та інвалідів Вітчизняної війни. Тоді десь -Л знаходяться гроші на різні доплати, подарунки. А ’«оригінали» дарують ветеранам мобілки. Мовляв, те-* пер старенькі зможуть зателефонувати куди-завгодно. Так то воно так, але стартового пакета вистачає на якийсь десяток дзвінків. А де брати гроші далі, коли пенси не завжди вистачає навіть на ліки? УСМІШКА їхав містом генерал. Раптом помітив двох розхристаних вояків з пілотками за ременем. Зупинив машину, вийшов, підкликав до себе порушників Статуту. Хлопці, правда, миттєво привели себе в порядок, але вимушені були вислухати генералову нотацію, відповісти на його запитання. Нарешті він наказав: Прошу пред’явити документи. Хлопці перезирнулися: запахло смаленим зараз генерал дізнається, з якої вони частини. Один, вищий, почав неквапно і неохоче розстібати нагрудну кишеньку, та ніяк не міг впоратися з гудзиком. А другий, нижчий, несподівано стрімко розвернувся і кинувся у прохідний двір. Генерал від несподіванки навіть розгубився. Але не розгубився високий солдат. Товаришу генерал, козирнув він, кинувши неслухняного гудзика. Дозвольте, я його дожену в одну мить, охламона. Дозволяю, тільки й устиг сказати генерал. Висока постать блискавично зникла у прохідному дворі... Ну і що, наздогнав? не витримав хтось із слухачів. Напевне. відповів оповідач, генерал-майор у відставці. Напевне наздогнав. Адже з того моменту пройшло вже шість років. Анатолій ДЯЧЕНКО. м. Полтаво. м. Севастополь. Пане сотнику! Вашу жінку бусу-рманин украв! Негайно за ним! Женіть подалі та дивіться, щоб не передумав! Валерій ЧМИРЬОВ Радна САХАЛТУЄВ (тема Леоніда Телятникова) Дайте…
 Байки  Друже Перче  Усмішки  Описки самоописки  Козацькому роду нема переводу

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"