Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2004 №09 Сторінка 2

(Фрази)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 2004 / № 09 / Сторінка № 2
Журнал Перець 2004 №09 Сторінка 2 - Фрази. Борис ОЛІЙНИК №№№ будем далі углубати в тему. І маємо ж таланту не на гривню, І до роботи нам воли зрідні, І воїни, яким немає рівних, І ратаї, яким нема рівні, Та все хитруєм ближнього обстригти, Хоч нас давно обстиргли, як овець. То, зрештою, хоч ви, Архистратигу, Скажіть нам, горопашним, навпростець: Чого ми варті в цьому світі грішнім? Чому це в нас побила б його тля! Усе якесь покручене й недійшле, Немов у Бога вкрали ми теля? Що від обох америк до австралій Зерном і потом всіяли лани. І відчуваєм поклики астральні Ще з сивої, як Велес, давнини. І цвіту нашого по всьому світу, І світочів сусідам роздали. Ну, вже як почали, кажіть до решти, ми тут кожен на умі собі, втямиш, правду скаже, а чи збреше: Бо Не Півслова в роті, кінчик на губі. За вигоном зустрівсь мені Верховний Архистратиг небесних вояків. Кого ми бачимо!? аж крила звів. Такі персони, а без охорони... Та ми... затнувсь я. ми із сіряків. Та ви такі, всміхнувся якось темно. Які ж? Та вельми тихі, як спите. Коли ж прокинетеся... А проте Не Щоправда, вдома сидимо без світла, Напевно, скоро взуєм постоли. Та ще й Чорнобиль всунули під стріху, А він, як змій, прокрався до грудей... То вже хоч ви скажіть, Архистратигу, Чого ж у нас не так, як у людей?.. На меч опершись, що палав огненно, Задумався на мить Архистратиг. По тому, обернувши лик до мене, Сказав, і світ зіщулено притих: Пощо ви нарікаєте на долю, Коли одвіку на своїм горбі Не в рідну хату несете, а з дому Усе усім, а тільки не собі? Пустившись безвість рідного порога, Так запетляли поміж веж і меж, Що вже заплутали й самого Бога, Який не втямить з горнього чертога: Чи ви же є? А коли є, то де ж? Та зиркаєте за чужі пороги, Коб звідти щось приміряти собі. Ви ж ладні бути схожі хоч на кого, Аби лиш не на себе, далебі. То в малороські поведе замули, То у хохлацьку зманить загородь... Ви, певно, вже й ім’я своє забули, Яке в колисці дарував Господь! І ця розмова стане до потреби, Коли затямить, зряче і сліпе, Що перше, як шукати правду в небі, Знайдіть спочатку на землі себе! І він пішов... Брели із поля вівці. Пастух з мобільником гукав: «Цурюк!» І, стямившись, я крикнув наздогінці: Згадав, Архистратигу: ми вкраїнці! ...Не відгукнулось. Тільки десь у брук Подаленіло стукотіли вівці. ЗАДАЧА № 1 Один із претендентів у президенти обіцяв виборцям золоті гори. Кожному виборцеві по одній горі. Другий із претендентів у президенти запевняв, що віддасть виборцям останню сорочку. Одну на всіх. Скажіть, будь ласка: у кого із двох претендентів більше шансів на перемогу? Олексій КОХАН ЗАДАЧА № 2 Виступаючи по телевізору, по радіо, в пресі, Павло Харитонович постійно підкреслює: «Так жити... далі не можна. Треба щось робити». Скажіть, будь ласка: а хіба хтось проти? ЗАДАЧА № З Люди кажуть: «Адво-катову помилку вішають, лікареву закопують». Скажіть, будь ласка: куди дівають…
 Фрази

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"