Журнал Перець
ГУМОР І САТИРА

Журнал Перець 2004 №12 Сторінка 7

Журнал Перець 2004 №12 Сторінка 7. О, нарешті! Нарешті я вас побачив! зрадів сусід відомого в їхньому місті журналіста Олега Ме довара, котрий через кілька днів І після виборів президента держа ви зібрався викинути до сміттєпроводу свого під’їзду два кошики творчого натхнення пошматованого на дрібні шматочки паперу. Федоровичу, ви анекдот чули? І не один, пожартував Медовар. Про вибори... Останній... А чому ви думаєте, що останній? не зникала усмішка з обличчя журналіста. Ну ви ж у своїх газетах пишете: «Останні новини». А я вам останній анекдот... Розказуйте... Так ви його, може, знаєте... Ха-ха-ха... Смішний... Якщо смішний не знаю... Тоді... Ха-ха-ха, слухайте... Ха-ха-ха! І все? Ха-ха-ха! Й справді смішний... Ха-ха-ха... Ще й не розказував... Слухайте... Біжить, значить, у день І виборів чоловік вулицею... А на зустріч йому знайомий. «Куди летиш?» питає. «На виборчу дільницю, хочу побачити тещу!» відповідає захеканий чоловік. «Так І І вона ж десять років тому як померла?» «Ага, я теж так думав, а кажуть, вона і цього разу на виборах І 1 голосувала...» Посміялися. Та й розійшлися, пити пиво, Медовар до робочого столу. Бо треба на завтра здавати аналітичну статтю про вибори. «Я вам і заголовок придумав, згадав Медовар слова редактора. Назовіть її просто: «Чесні вибори». і ДОРЕВОЛЮЦІЙНА ПРИДИБЕНЦІЯ То ж, не довго думаючи, журналіст взяв зі столу авторучку і майже розбірливим почерком написав абзац, який починався так: «Вибори були чесними...» Після цих слів він замислився... І Згадав репортажі опозиційних каналів телебачення із виборчих дільниць про порушення і фальсифікації, анекдот сусіда, слова реактора. «Філософи тоді мудрі, І І коли над ними немає редакторів!» заспокоюючи себе, приду мав афоризм Медовар і хотів уже розвинути думку про чесні вибори. Та глянув на аркуш паперу і закляк над ним з авторучкою. Аркуш був чистісінький і білісінький, як поле після снігопаду. Медовар перевернув його. З того боку він теж був чистий. «Перевтома! зітхнув журналіст. Подумати-подумав, а написати забув». І він знову майже розбірливим почерком написав: «Вибори були чесними...» Думки табунами загупотіли в голові Медовара. Враховуючи побажання шефа, він прикидав, яку з них «загнуздати» в перший абзац. Щоб галопом вискочити на головну тему. Нарешті одну він схопив «за 1 вуздечку», але коли глянув на аркуш то його очі стали більшими за скельця окулярів. Аркуш був бі-лий-білісінький. Не те що слова, на віть буковки на ньому не залишилося. Ти ба! підхопився зі стільця Медовар, і знервовано заходив по кімнаті. Кажуть, папір усе стерпить. А ось, виходить, і не стерпів... Бо справді, які то були чесні вибори, коли он по телевізору показували такі…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"