Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 2005 №10 Сторінка 3

(Байки, Усмішки, Словничок жартівничок)
Перець 2005 №10 Сторінка 3 - Байки, Усмішки, Словничок жартівничок. КОЛЕКТИВ У затінку розсілися: Вовк, Борсук, Лисиця. Причвалав і Ведмідь. Вмостився і лапу смокче. Річ держав Вовк: Приємно, що всі ми сірі. цьо- му наша єдність і сила. Сірі з відтінком, доточила Лисиця. Це свідчить про яскраву індивідуальність характерів. І тільки він... Усі витріщилися на Ведмедя. Ти що, бурий? ошкірився Вовк. Хочеш протиставити себе колективу? Та я ж від природи... Природу треба міняти! Ми не можемо ждати від неї милості! Хайки у про Ну, коли так... Якщо всі, то я... І він теж посірів. ЗОЛО ТИЙ ДОСВІД На золотому весіллі у Гайворонів джигунистий Горобчик запитав сивоголового птаха: Чи правда, що за п’ятдесят літ ви ні разу не посварилися зі своєю дружиною? Правда. То поділіться досвідом. Охоче. Щоразу, коли в мені все кипіло від люті, я переконував себе, що бачу благовірну востаннє. ПРИЙНЯВ ПРОПОЗИЦІЮ Якась Горила вибилася в люди і проголосила на всі джунглі: Хай віднині у наших лісах і ріках замість одвічної ворожнечі процвітає мир і взаємоповага. Особисто я готова подати руку дружби кожному, хто побажає. Крокодил, що уважно слухав про- мовця, висунувши з тванюки зубату пащеку, узяв ту руку. Разом із Горилою. ВОГНЯНИЙ ГАРТ І дощ, і вітри з року в рік розбивалися об Мур. І нарешті збунтувалися: звідки в Цегли така міць і витривалість? Адже вона зі звичайнісінької глини, що розкисає від першої дощової краплі. Мур же мовчав про те, скільки коштувало Вогневі терпіння, поки звичайнісінька глина навчилася протистояти бурям. Іван…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"