Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2005 №05 Сторінка 2

(Інформаційне агентство "Перця")
/ Журнал Перець /Архів / Рік 2005 / № 05 / Сторінка № 2
Журнал Перець 2005 №05 Сторінка 2 - Інформаційне агентство "Перця". Анатолій ВАСИЛЕНКО ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «ПЕРЦЯ Нова напасть на Україну... Опозиція називається... приватні підприємці не хочуть продавати україномовні газети і журнали, то варто подумати: а чи не відкрити на вокзалі державний кіоск «Українська преса». А ДЕ Ж УКРАЇНСЬКА ПРЕСА? Усі, хто приїздить до столиці України поїздом, не перестають дивуватися: на Центральному залізничному вокзалі майже немає української преси. «Хотів купити в кіосках, яких тут чималенько, «Перець» нема. «Сільські вісті» нема, «Україну молоду» нема, «Голос України» нема, зателефонував до ІАП обурений М. В. Моргун з Чернівців. Якщо «Перець» «Голос України» СВИНСТВО Може так статися, що незабаром перестануть розповідати анекдоти про українців, як великих любителів сала. Бо, виявляється, у невеличкій Данії, населення якої у 9,5 разів менше, ніж в Україні, на сучасних потужних комплексах утримується аж 25 мільйонів свиней. Тоді як у наших господарствах сьогодні рохкає усього 8 мільйонів паць. За десять років їх поголів’я скоротилося у 2,5 рази... II Олексій КОХАН Пацан, ти не знаєш, хто ж там на майдані переміг? і та - лише гроші Найлегше у політиці - негіднику: там він завжди - серед своїх. Яке болюче словосполучення: «Екс-Пре-зидент»!.. Совість урядовця дама мовчазна. 1 МІИНИІНІІ Якщо без грошей ти -ніхто, то й з грошима Хто хоч мить царював, - той вже не робітник. Володимир КУЗЕМКО м. Дніпропетровськ. М І Н 7' Борис ФРідкін ТАРАС БУЛЬБА І 1 і' ' ЩО ві «З V ; п И художники О. Козюренко, В. Литвиненко, И. Дайц, 'і ’і Ж і ' І От У* 1 4 58 л И в ж ПЕрЕД ЗАСІДАННЯМ Юлій ГАНф «Перець» одне з небагатьох видань, яке не припиняло свого виходу і під час Великої Вітчизняної війни. Його номери поширювалися на фронтах, в партизанських загонах, на окупованій території... Універсали Перця, які відкривали номери журналу, починалися словами «Я, Перець Перчило, начальник і отаман перчанського роду, свояк і близький соратник Богдана Хмельницького, Тараса Бульби і Миколи Щорса та всіх тих лицарів, що полягли за Україну, але вічно живих своєю славою і подвигами звертаюся до партизанського лицарства і всіх земляків моїх, що залишилися на тимчасово окупованій вражою німотою українській землі...» Його гостре перо, як багнет, було спрямовано проти окупантів, він піднімав дух своїх земляків веселим і дошкульним словом, вселяв віру у неминучість перемоги... До бойового перчанського коша влилися письменники А. Малишко, В. Сосюра, Ю. Смолич, М. Пригара, О. Промов, О. Копиленко, С. Воскрекасенко, О. Ющенко, Ю. Мок-рієв, Ю, Мартич, М. Тардов, П. Сліпчук, В. Іванович, Остап Вишня, Б. Фрідкін, С. Самум, К. Агніт, А. Різніченко, В. Гливен-ко... Відповідальним редактором в ті часи був Лука Хомич Паламарчук. Хто тут серед вас єсть музиканти чи артисти? гукнув майор Обергард. Люди мовчали. Вони були стомлені, ледве тримали в руках заступи й кайла. Я, озвався один актор, якого німці разом з іншими людьми погнали рити окопи близько Полтави. Що ти вмієш? Читати вмію. Я чите-ць-декл аматор. Гут! Що знаєш читати? Шіллера, Гейне... К чорту Гейне! Пушкіна, Гоголя... Що Гоголя? Різдвяну ніч. К чорту Різдвяну ніч! Це мені нагадує руський зима. Тараса Бульбу... Бульба? Вас іст дас Бульба? Той козак, що бив поляків. А-а, Поляків можна. Читай, розважай їх. Актор видерся на якусь тачку, щоб більше людей почули його виступ. Сходьтеся, люди, до мене! З дозволу панів німців, я читатиму вам «Тараса Бульбу». Та люди сходились неохоче. Актор почав читати: «Тарас Бульба», повість Миколи Васильовича Гоголя, розділ дванадцятий. ... «Об’явився слід Тарасів. Сто двадцять тисяч ко- поляків. Гут! зацького війська стало на кордонах України. Піднялася вся нація, весь народ, бо вже нестало терпіння. Пішли всі як один на святий бій за права свої, за волю»... Люди насторожились. «Мститься чорно козацтво за землю свою, стоптану ворогом, за церкви спалені, за наругу над вірою православною, звичаями прадідівськими. Веде ту силу козацьку сам Остряниця, з ним старий Гуня. Вісім полковників очолюють дванадця-титисячні полки. Одне за одним звільняються міста і села…
 Інформаційне агентство "Перця"

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"