Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2005 №09 Сторінка 9

(Гуморески, Друже Перче, Майже з натури)
Журнал Перець 2005 №09 Сторінка 9 - Гуморески, Друже Перче, Майже з натури. овим господарям КСП «Золоте зе-1рно» селяни дивилися у рот. Ті за- I їж І ливалисясоловейками. І І Дорогі жителі села Карганів- 1 У І ка! Вірте кожному моєму слову, бо мені вірять у банках, кредитних спілках, податковій інспекції, міліції і на митниці. Вірять, як собі, бо знають, що слово у Сидора Артемовича, мов криця. Віддайте свої паї мені у користування і будете жити, наче у Бога за пазухою! захлинався від слів директор. Народ скривився, почувши про землю. Моя стратегія і тактика як керівника проста: дати вам гарно заробити у господарстві, щиро заплатити на паї, щоб прийшов у кожну хату забутий комунізм. Отак! У шибку билася муха, а біля люстри дзижчав джміль. Усі осудливо подивилися на комах, що заважали слухати. А я так скажу! поруч із директором став новий головбух. Працюватимемо чесно і прозоро, а не так, як наші попередники. Кожна копійкаслужитиме добробуту усіх і кожного. Хочу коротенько ознайомити вас із нашими планами, обірвав підлеглого директор КСП. Через рік не впізнаєте своєї Кар-ганівки. Вона стане районним центром. Буде газ, водопровід і каналізація... Це нам уже обіцяли! не стримався хтось на гальорці. У мене слово, мов кремінь. Говорю, значить, так і буде. Заасфальтуємо дороги до кожної ферми! Збудуємо Будинок культури і кінотеатр із долбі-стерео... Яке, яке долбі? знов подав голос розумник із заднього ряду. Повторюю: стерео. Вареники з екрану ле-" тітимуть глядачам прямо у рот, а офіціантки ніби ходитимуть поруч, і вам кортітиме пощу- пати їх прямо з четвертого ряду... а Я його пощупаю! Я його так пощупаю, що тільки курей щупатиме до кінця свого віку! озвалася жіночка біля вікна. ... Зведемо оперний театр... Краще оперети. Я бачив по телевізору, в опереті кордебалет задирає високо ноги, попрохав сивобородий дідусь. ... Спорудимо зоопарк... а Нащо нам звіринець? У кожному дворі скотини стільки... Дивись дарма, скільки завгодно, знов почулася репліка із залу. Сидір Артемович ні на кого не зважав. Мо- нотонно правив своєї. Виб’ємо у верхах прокладення залізни- ці до Карганівки. Вибехкаємо станцію не гі- в ршу, ніж столичний вокзал. їздитимете на ярмарок у спальних вагонах, а не трястиметесь на возах. Закладемо парк, як у Євро- пі... З біотуалетами. Та у нас ліс під…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"