Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2006 №02 Сторінка 9

(Наш вернісаж, Майже з натури)
Журнал Перець 2006 №02 Сторінка 9 - Наш вернісаж, Майже з натури. ДАВНЯ ЗВИЧКА Рябко давненько звик до ланцюжка. Хтось кине кістку він і тим радів. Смирненько так на прив’язі сидів, Ніяких мрій про волю у Рябка. Та ось порвався врешті той ланцюг. Рябка на волю відпустили. Радіючи, помчався він щосили, На вулицю, на поле і на луг. А потім знов до буди заспішив Господар вже новий ланцюг дістав. Рябко слухняно шию підставляв, Бо все життя на прив’язі сидів. Ф Ф Ф Це в мене байка отака Про українського Рябка. Василь КРАВЧУК. м. Ізяслав. Автопіарж. ЛИСИЦЯ-ЗАХИСНИЦЯ Зібралась на узліссі звірина (Бо дисципліну зна Не те, що люди). Зійшлись усі від Миші до Слона, Від Лані до горбатого Верблюда. А місія у звірів нелегка Гінця обрати в золоті палати (Звичайно, не давати хропака, А інтереси їхні захищати). Усім туди кортить, бо, кажуть, там лахва Це вам не джунглі, а ясні пенати, І там життя солодке, як халва, Лише умій на кнопки натискати... Хто тільки не просився до палат І Тигр, і Вепр, і Заєць, і Куниця Всіх завалив лісний електорат. Перемогла Лисиця, Бо твердила (до речі, не без сліз, Аж реготали Сойки на горісі), Що зробить все, щоб був... Якщо не комунізм, То рай в усьому лісі... А звірі що? Довірливий народ (У міфи вірити спадкова звичка) І Віслюки, й Козли в екстазі дерли рот: Руда нас захистить! Нехай живе Лисичка! За неї голоснув увесь загал. В обійми прийняла її столиця. Ф Ф Ф Пишу оце, а на екрані зал. І біля кнопочки Лисиця. Жива-здорова, споважніла вкрай, Про свій, про особистий дбає рай. А як же із обіцяним?..…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"