Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2006 №03 Сторінка 4

(Друже Перче, Майже з натури)
Журнал Перець 2006 №03 Сторінка 4 - Друже Перче, Майже з натури. Олексій КОХАН Анатолій ВАСИЛЕНКО АГРОБАЙКА Було це чи то ранньою весною, чи, може, навіть пізно восени: готуючи себе до посівної, зібрались при Городі бур'яни. Зібралися не просто говорити, представивши програмний прес-реліз, а щоб ніхто не смів їм докорити, мовляв, не той хтось у Город проліз... Город один, а їх зійшлось багато, і кожен з тих численних бур'янів, неначе кандидат у депутати, про користь для Городу мову вів. Хоч я звичайний зірочник, почав Мокрець, та в агротехніці великий фахівець: я всю городину і всю садовину у власну ніжну зелень обгорну! А я, з готовністю доповнює В’юнок, всіх заплету в березковий вінок! Город це край моїх сміливих мрій, і не ляка мене життя в землі сирій, бо я везучий, так промовляв Пирій Повзучий. Картопля чи Буряк яка різниця! по щирості зізналася Щириця. Я невибаглива та щедра по натурі і зможу вжитися при будь-якій культурі! Тут Лобода звернулась до народу: Гнете ви не туди! Найбільша користь для Городу від Лободи! От, кажуть, паразитка я... Дурниця! підскочила лукава Повитиця. На будь-якім стеблі в Городі чи в Саду сама собі я живлення знайду. Я зерновим усім товариш, брат і друг! горла на весь город якийсь Метлюг. Я теж, кричить Кукіль, зробив рішучий крок, приставши до Пшениці в блок, так само, як зробив колись у всіх під носом Мишій, що мудро об’єднався з Просом. У цім Городі нині все НЕ ТАК, відзначив самовпевнений Будяк. От коли б знову я туди проник, то перш за все звільнився б від Мотик. А ще й Сапа там творить геноцид це ж сором і ганьба на…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"