Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2006 №10 Сторінка 13

(Іноземний гумор, Кросворди)
Журнал Перець 2006 №10 Сторінка 13 - Іноземний гумор, Кросворди. Люба, ти не бачила мою бритву для гоління? Минулого понеділка вранці випала мені нагода досхочу насміятися. Неділю я провів у Версалі з кількома своїми приятелями поважними, вкрай розбещеними особами. День проминув спокійно, а от увечері не обійшлося без однієї із найнепристойніших оргій. Уявіть собі: неймовірні крайнощі плюс розгнуздана розпуста усе перемішане. І то так, що я й незчувся, як пропустив останню електричку до Парижа... Що робити?.. Охопило мене неабияке вагання: чи повернутися в котрийсь із тих сумнівних закладів, звідки я щойно вибрався, чи мирно і спокійно переночувати в якомусь тихому готельчику. Ангел-охоро-нець дмухнув мені в лоб і розвіяв мерзотні нашіптування демона та спровадив мене по дорозі благо-чинності. Готельний хлопець-служка, розбуджений серед ночі з пресолодкого сну, зустрів мене навіть без атяку на ентузіазм. Промимрив, що можу вселитись у двадцять перший номер. Я забув сказати, що за всяку ціну мав бути рано-вранці в Парижі. В холі готелю висіло табло, на якому кожен пожилець, якщо була раджу цей метод клієнтам із розсмиканими нервами). Ніч, проведена в готелі, була спокійна і населена приємними сновидіннями. Рано-вранці страшний лемент Альфонс АЛЄ ГОТЕЛЬНЕ ПВЄБУАЖЕННЯ така потреба, зазначав, о котрій годині слід його збудити. Тут маю признатися, що просто-таки ненавиджу, коли будять різко і ти напівсонний підскакуєш, мов ужалений. Отож із якихось пір ввійшло в мене у звичку при записі на розбудження вказувати не свій, а обабічні сусідні номери. От, скажімо, я займаю двадцять перший номер, а вписую двадцятий і двадцять другий. У цей спосіб пробудження не таке різке. (Особливо вирвав мене зі сну. Густим голосом щось середнє між ведмежим ревом і завиванням гієни хтось кричав: Чи ви пишете мене в спокою?! Яке мені діло до того, що вже пів на сьому! Ідіоти нещасні! То був пожилець із двадцятого номера. А мене розбирав такий сміх насилу стримувався, щоб не почули.…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"