Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2006 №10 Сторінка 5

(Усмішки)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 2006 / № 10 / Сторінка № 5
Журнал Перець 2006 №10 Сторінка 5 - Усмішки. Зіткнувшись на вулиці із колишнім колегою Шельмуком, я якось зніяковів: свого часу за схильність до оковитої його потурили з роботи. Після кількох банальних фраз крига напруги розтанула. І я запитав: Де ти тепер? Займаюся політичною діяльністю. Мій давній кореш, з яким у дитинстві ментам спокою не давали, тепер велика цяця. Вождь однієї з нових партій, що пхаються на вибори до парламенту, розповідав Шельмук. зллізне пглвило УСМІШКА Ба!.. А... А... я... на... старому місці... у конторі... від несподіванки я почав заїкатися. Мені тебе жаль. Розумна людина, а днями сидиш і порпаєшся у якихось папірцях, як пес у смітнику, за дрібні копійки. Вибач, дорогенький, у наш час політичних баталій це для інтелігентної людини просто принизливо, поблажливо поплескав мене по плечу Шельмук. А що робити? Можу допомогти! Хлопець ти, наче свій. Попервах пропоную місце рядового функціонера нашої партії. А там проявиш себе, потягну вгору. Згода? Угу... А... а... яка партія? За що боретесь?.. Яка програма? схвильовано розпитував я. Наша партія бореться... Одне слово, прийдемо до влади, а там, як сказав класик, кожному дамо по шапці! Зрозумів? сухо випалив він і категорично додав: Не будемо гаяти часу! Затям, у нас залізне правило: при вступі слід негайно сплатити внески в розмірі двадцяти гривень. Гроші є? запитав, наче батогом ляснув, Шельмук. Ось, будь ласка! я зачаровано тицьнув прим’яту двадцятку. Ну все, бувай здоровий, комраде, поспішаю. У нас залізне правило: робота, брат, на першому місці! скосивши очі на найближчий гастроном, заклопотано сказав Шельмук і прудко зник за рогом вулиці. У цю мить, дивлячись услід «помічнику вождя», я подумав: «Як легко впійматися на гачок!» Ледащо і п’яниця, яких світ не бачив, а, бач, як вміло туману напустив і зник. А ми дивуємося, коли це роблять депутати і політики. Колись і Шельмук, може, стане помічником якогось вождя... Тепер такі таланти у ціні. Треба було б дати йому не двадцять, а тридцять гривень. Щоб і мене не забув... Микола ВАВІРОВСЬКИЙ. м. Київ. НОВІ ІМЕНА Малюнки Валентини ЖИТКОВОІ А у мене амфібія! Мій мобільний телефон зручніший! ШУМ Петренко не міг терпіти шуму. Тому, коли його сусід грав на баяні, він вмикав телевізор, магнітофон і починав пило-сосити килими в кімнаті. Після цього сусідового пілікання на музичному інструменті не було чути. ХВОРОБА Термометр лежав на столі. Всі дивилися на…
 Усмішки

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"