Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2007 №12 Сторінка 9

(Вітаємо ювілярів)
Журнал Перець 2007 №12 Сторінка 9 - Вітаємо ювілярів. Вітаємо ювілярів! Шанувальники красного письменства знають Станіслава ШЕВЧЕНКА як автора багатьох книг ліричної поезії. Він відомий перекладач, лауреат багатьох літературних премій, заслужений діяч мистецтв України та заслужений діяч польської культури. А оце недавно письменник видав першу книжку гумору, яку назвав «Ідіть у баню». Гарний початок... Чи не так? ДРІБНІЙ Б ЗНЕС Коли, після «скасування» у нас соціалізму, азарт до дрібного бізнесу був у розпалі, я спитав знайомого підприємця: Як і мені розпочати дрібний бізнес? Хочу відкрити хоча б кіоск!.. Спочатку одружися, щоб власна жінка в тебе працювала. Так дешевше. Потім знайди свого, як кажуть, у «дошку», охоронця, свого міліціонера, свого рекети- відомого дослідника українського гумору та сатири, іиеср'редактора журналу «Науковий світ», давнього друга й автора «Перця» письменника Юрія П КО А у славним 70'ЛЇттям. Давнього і активного автора «Перця», Збирача і популяризатора Гумору і сатири Ігоря АтмчукА 13 достойним ' О'ЛІттям. Дружні шаржі Анатолія ВАСИЛЕНКА. відомого письмеииика'Гумориста, лауреата багатьох літературних премій, Заслуженого журналіста України Михайла ТІР ДИИКА З 55'річчям. Дружній шарж Владислава ШИРЯЄВА. оли я сказав, що уже кілька місяців безробітний, і розтлумачив, що й до чого, дружина обізвала мене макухою; сусіди й досі називають малахо-льним, а дільничний Жора Чорнопи- ський... Він, бачте, впевнений, що розбої, мордобої та інше хуліганство все організовують із п’яної голови безробітні, і взявся пальцем на мене тикати. Маю вам сказати, що роботи я не кидав, не прогулював з’являвся акуратно. Так воно, певно, й дотепер було б. Але якогось дня зустрів мене на сходах начальник. Дуже здиву- вався та й каже: Невже, Юрасику, ви й досі ходите на службу? Та ні, кажу, вже їжджу. До нас маршрутку пустили. Сім літ писали по інстанціях... Я не проте. Хіба вам не сказали, що ви давно скорочені? А мені справді ніхто про це ані слова. У нас там делікатні люди. А може, їм не до того було, бо, правду мовити, нас давно збираються об’єднати із чимось чи кимось там, і кожен думає про власну долю... Справді, пару останніх місяців я не отримував платні. Думалося: мабуть, знов почалися якісь реформи. Аж воно он що зняли з роботи. Скоротили, щоправда, з найкращою метою для інтенсифікації праці. Так, як виявилося, було зазначено у наказі. Відчув, що страждаю за великі ідеї, і не став опиратися…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"