Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2007 №07 Сторінка 10

(Наші незабутні одноперчани, Словничок жартівничок, Смішинки)
Журнал Перець 2007 №07 Сторінка 10 - Наші незабутні одноперчани, Словничок жартівничок, Смішинки. одиоперчаии відповідь прийде. Не посміє не відписати, бо, мовляв, закон такий є, щоб на кожен лист відповідь була. Так оце я й те. А то уже скільки й не писала, а від вас ніякоївісточки. Воно мені, синочку, нічого й не треба, ніякої помочі. Бо, нівроку, живу, як і всі люди. Є хліб, є до хліба. Тільки ж до людей діти хоч вряди-годи навідуються, а ти як виїхав із села рідного, то як у воду впав. Ніби колись отой Оверко-конокрад, що боявся самосуду, та й збіг світ за очі. Я все сподівалася, що може, хоч жінку свою відправиш до мене, покажеш, яка то вона, аж теж нема та й нема. І на листи мої не відповідаєте ось уже скоро два роки. Так чи ти загордився, чи мо в тебе така посада, що в село приїхати не можна? Тут Юхим Скрипка якось ляпав язиком, що тобі не можна до нас, щоб себе не скомплімен-тувати. А що воно таке, я так і не второпала. Ну, вже ж як не можна, то й бог із ним, ми люди прості, не наполягатимемо. Ну хоч листа ж одпиши. На тому зостаюсь жива, здорова чого й тобі і сімейству твоєму бажаю. Твоя мати Мотрона Рибка». «Оттобі й маєш, аж розгубився Шкробот. Так це ж лист Марку Онисимовичу від рідної ма- Анатолій ВАСИЛЕНКО тері. До якого ж тут виконання? Але ж він уже зареєстрований. На ньому вхідний номер, дата і три резолюції. Тут, брат, уже ніякого заднього ходу не даси». Шкробот відклав листа і поринув у глибокі філософські роздуми: «Ось що таке лист і що таке служба! Потрапив би цей таки лист до Марка Онисимовича додому, і все обійшлося б спокійно, без мороки. Ну, прочитали, десь там у ящик стола чи в тумбочку поклали, а то й викинули б. І ніхто за нього не спитає, ніхто на нього ні вхідного номера не поставить, ні резолюції. Хочеш відповідай, не хочеш мовчи. Твоя добра воля. А тут дзуськи. Це вже не просто лист, а документ. Офіційний папірець. Упаси боже, пропаде, то без догани не обійдешся. Та що говорити. Коли вже сам Марко Онисимович не посмів листа собі в кишеню покласти, а дав йому хід, значить такий порядок залізний. І я цього порядку теж не порушу». Після таких аргументованих роздумів Шкробот за всією формою написав супровідну записку:…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"