Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2007 №02 Сторінка 8

/ Журнал Перець /Архів / Рік 2007 / № 02 / Сторінка № 8
Журнал Перець 2007 №02 Сторінка 8. Аскольд СВИНЦОВ Ну?! Як вам це подобається? Вбив, називається, бабу Палажку! Висміяв! Сергій ГЕРАСИМЧУК Остап Написав я ту усмішку колись і подумав: «О! Доб’ю я таки оці забобони! Пропали тепер баби Палажки, бо висміяв я їх круто...» І що б ви гадали?.. Я люблю пресу! Але на цей раз я плюнув і вилаявся! Ну хіба ж таки можна отак підводити? проти того, як мене підвела моя книжка оце недавнечко, дрібничка... Є в мене одна сільська усмішка, що зветься «Охорона здоров'я народного». МИ НЕ ЗНАЮТЬ А ви що замовляти будете? ЛЮДИ Один чоловік дуже любив виступати з трибуни. От одного разу, коли він збирався йти на збори, до нього звернувся його старенький батько: Не лізь ти, сину, на ті трибуни, хай хоч люди не знають, який ти дурний. ТІа ло їлазо ий О»рапиСІ*е,-ола. . Сидетьма** нтМілШ" прийшов 0 V оКОЛа. зл Р Ро3п- гін ІЗ себе. баба. - повеней*'--3д0РТнатебе. Похо**йиат ПРЄСТЄТА Колись було важко жити На світі людині. Не кожен міг розібратись В лихій мішанині: Хто принцеси, баронеси, Графині, княгині, Хто мадами, хто мамзелі, Хто просто панянки... Нині всі ми громадяни Або громадянки Залишилося між нами Тільки і різниці, Що одне гуляє в штанях, Інше у спідниці. Всі тепер ми рівноправні, Всі тепер ми рівні... Ви вірите, що це правда? Які ж ви наївні! БЄША КАВА Зібралися на хрестини Гості до Луки Брати рідні й двоюрідні, Сестри й шуряки. П’ють горілку, п’ють наливку, Співають пісень. Ой п'ють вони, випивають, Хазяїна вихваляють Уже п’ятий день. А як вийшов наш хазяїн Гостей проводжать, Наступила чорна хмара, Став дощ накрапать. Вернулися в хату гості, Співають пісень. Ой п’ють вони, випивають, Хазяїна вихваляють Вже дев'ятий день. На десятий день із хати Вийшов наш Лука І, піднявши руки вгору, В розпачі гука: Скільки ж можна, милий Боже, Щоб отак лило? Невже в тебе, милий Боже? Гостей не було? ІЄЄНТРУДАР На підлеглого начальник Розізливсь та й каже: Свинарем вам тільки бути Ото діло ваше. А підлеглий тихо мовив: Вам би гірше стало. Ви потрапили б, шановний, Під моє начало. ЄНИ «ПЄКІИНЄ Ідеш часом бачиш цвинтар. Нема огорожі, Тільки сосни та берізки Стоять на сторожі. І, мов хмари, обступають Роздуми одвічні, Що всі ми там колись будем, Що всі ми не вічні... Ішов п’яний через цвинтар Та згадував маму 1 ляпнувся, зазівавшись, У свіженьку яму. Повернувся вправо, вліво, Мацонув руками Гвалт! Рятуйте! розкричався. Витягайте з ями!! Мимо тупав по стежині Хтось, іще п’яніший. Держи, кричить, хвіст трубою І носа не вішай! З ями голос умоляє Я ж тебе благаю. Кинь вірьовку! Тут же сиро! Я ж тут замерзаю... Верхній в яму заглядає Що ти розходився? Врізав дуба спи спокійно! Чого ж ти розрився? НИКЄДИАЄВА ПРАВДА Никодим подав заяву У значну інстанцію, Здав на пошті і одержав Форменну квитанцію. Написав він, що начальник Над людьми…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"