Журнал Перець
ГУМОР І САТИРА

Журнал Перець 2008 №12 Сторінка 5

(Описки самоописки)
Журнал Перець 2008 №12 Сторінка 5 - Описки самоописки. Валерій СИНГАЇВСЬКИЙ Я ваш новий інструктор із гірськолижного спорту. дір Іванович. Для неуків роз’яснюю: Пні-кут на дорозі між Самбором і Мостиськами, відразу за Буховичами. Ми тут собі розкошуємо, а люди копають, раптом вилетіло з-за гальби пана Зе-ника. До чого це Ви? поцікавився Юрасик. А що, друже, ти не бачиш, як роками, вдень і вночі місто копають та перекопують і водночас, і скрізь, і без упину. Ото автобуси і шастають чадними зграями усілякими най-дивовижнішими об їздами. Кульгавий Зеник уже брався за клямку бару, коли його здибав посланий на розшуки гонець. Пном-Пень? перепитав пан Зеньо. Та це ж столиця Камбоджі, Індокитай. Що? Бачили у нас тамтешній автобус? Та ви що?! Туди тільки літаком або через Індійський океан плавом. А інакше гори, пустелі, тропічні ліси... Але слюсар Гайдук клявся, що «на власні тверезі очі» і так далі, і таке інше. Тож Може, то про Пном-Пень ідеться, висловив здогад Юрасик, колись, пам’ятається, про нього в газетах щось писалося. О! енергійно взявся за гальбу слю- сар Гайдук. Значить, ніхто не має права сказати, що то мені привиділося... Цікаво, а де ж то воно? Товариство почухало потилиці та скроні і вирішило, що тільки пан Зеньо міг би знати, де той Пном-Пень. Потягнули жеребки, кому йти по Зеника. А рудий вусатий Бодьо вуйко Федір, зметикувавши, що ось-ось може початися буча за новий перерозподіл світу, виступив із компромісом: Панове, я не кажу, що то був…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"