Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2008 №01 Сторінка 10

(Вітаємо ювілярів)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 2008 / № 01 / Сторінка № 10
Журнал Перець 2008 №01 Сторінка 10 - Вітаємо ювілярів. ВІТАЄМО ЮВІЛЯРА! Нашого славного одноперчанина, відомого письменника-сатирика, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата багатьох літературних премій Євгена ДУДАРЯ з достойним 75-літтям! І ось Євген Михайлович Дудар Вчетверте (офіційно) ювіляр. Тож ми, віддаючи йому пошану, Одкоркували пляшечку шампану І дамочку Фортуну попросили Не шкодувати ювіляру сили, Аби він міг у лицарськім завзятті Ще много літ служить прекрасній статі, А особливо милій дамі серця, Отій, яка Сатирою зоветься. Одноперчани. У СВІТІ ТВАРИН З нагоди сорок шостої річниці визволення Верхньої Вольти я вийшов на балкон і дав залп. З рушниці. Дуплетом. Борщимуха вийшов на свій балкон. І виголосив вульгарну політичну промову. Спрямовану проти мене. Тоді почав лаяти незалежність і демократію взагалі. А тоді перейшов на високі державні персони конкретно. Борщимуха, за чим ти плачеш? спитав я. Ти ж прожив життя, як собака: половину проспав, половину прогавкав... Я ж плачу не за тим, що було. А за тим, що обіцяли, буркнув Борщимуха. Тоді спитав: Чуй, а війни не буде? Не буде. Росія пообіцяла захищати Україну. На випадок нападу... Во дають! розреготався Борщимуха. Нова хохма? Стара... Чуй, спитав Борщимуха. Як воно сталося? Таке було страшно сильне государство, а розлетілося? Росія. Захотіла незалежності. Від інших республік. Які постійно її гнобили. Які постійно принижували росіян. Каже: «Йдіть собі. Не хочу більше з вами спільно. Не хочу на вас працювати». А вони просяться: «Ну як же ми самі проживемо? Не покидай нас!..» І Прибалтика, і Кавказ, і Молдова, і Середня Азія... АУкраїна просто в сльозах потопає. Як же без «старшого брата?» Всі стають на коліна, всі благають, щоб повернутися під «статус» Росії. А вона: «Нет! Хочу независимости!.. Русский народ тоже народ. Имеет право на собственное государство...» Ти ба, яка вперта... Мені то, скажу тобі, признався Борщимуха, один чорт: що «зави-симость», що «независимость». Але я дуже любив дивитися «У світі тварин...» Подивися на себе в дзеркало... Мені подобаються мавпи. Дивися на Соню. З третього поверху... Ось ти мені поясни, каже Борщимуха, що означають оті три звізди? Що в неї на штанях? Іззаду? Не знаю. Колись, як автомобіль пробіжить сто тисяч кілометрів на капоті малювали зіро- чку... Може, й тут щось з пробігом зв’язане... Та-а-к, міркував Борщимуха. Це ж які мощності треба мати... Знизу пролунав залп. Дуплетом. Борщимуха крикнув униз: Яка там... простипома гепає? Вася Карпуха з другого поверху вигукнув: Салютаріо, камерадо! і дав ще один залп. Він обожнює Фіделя Кастро. Віва Куба!.. Хай живе вольнолюбивий народ республіки Джібуті! пролунала пискливо-істерична здравиця з балкона пенсіонерки Козаренко... Хтось зверху у відчинену кватирку крикнув: Слава вільному Бахрейну!.. Борщимуха наморщив носа: Слухай, Бахрейн хто? Не «хто», а «що». Держава. Арабська. Незалежна. Має свою армію п’ятдесят чотири танки, дванадцять літаків... У цей час зі свого балкона нагнувся Вітя Цара-пкін. І проголосив: Слава незалежній Україні!.. Націоналіст! заревли з усіх балконів... Я дав ще один залп. Дуплетом. З нагоди річниці незалежності Верхньої Вольти... КОЖНОМУ своє Шляхи-дороги. Розбігаються вони вусі кінці по нашій землиці. То прямими стрічками лежать серед просторих полів. То гадюками звиваються між пагорбів, ідеш і ще їхати хочеться. Милуєшся і ще милуватися хочеться. Намилувався. Наїхався. Дорогу розпитати треба.…
 Вітаємо ювілярів

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"