Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 2008 №02 Сторінка 9

(Наші незабутні одноперчани)
/ Перець /Журнал перець / Рік 2008 / № 02 / Сторінка № 9
Перець 2008 №02 Сторінка 9 - Наші незабутні одноперчани. Наші незабутні одноперчани Ібаи н мидаич До 80-ліття від дня народження Івана Немировича наші читачі пам'ятають і як фейлетоніста, і як поета, і як прозаїка. Його твори протягом десятиліть друкувалися не тільки в «Перці». Іван Олексійович автор багатьох ліричних збірок, книжок гумору і сатири, творів для дітей, історичних романів. А ще він був прекрасним бандуристом, справжнім патріотом, оборонцем рідного слова і пісні. Він завжди поспішав допомагати молодим літераторам, поспішав робити добро... Якось у приміському поїзді я записав народну усмішку. Вицвілий і худий дідусь, тримаючи на колінах кошика, запевняв мене, що він особисто був свід-I ком цього випадку. Я вирішив використати дідову розпо-I відь і написати гумореску під назвою «Бувальщина». Ось що в мене вийшло: У неділю пораненьку дід Назар Вів козу свою продати на базар. Підійшов до переїзду, мовчки жде, Паровоз десь за посадкою гуде. Щоб зручніш було курить, Назар узяв До шлагбаума худобу прив’язав. Та не встиг ще дід цигарку дотягнуть, Як промчався мимо поїзд тільки чуть. Дід Назар до повідка козу шука: Що за диво ні кози, ні повідка?! Ненароком вгору голову підвів, На шлагбаум як поглянув остовпів, Бо шлагбаум той піднявся вже давно І потяг козу з собою заодно. Що ж робити? витира Назар сльозу, Як дістать-порятувать мою козу?? Вибіг будочник, стурбований украй. А Назар йому: Шлагбаум опускай! Глянув будочник сердешний чоловік. А в кози вже навіть виваливсь язик. Ой, звиняйте, каже, помоли б вам рад, Та шлагбаум в мене, бачте, автомат: Десь на станції хтось кнопку натиска, І його то підніма, то опуска!.. Послав я цього вірша у одну газету сільського про- філю. Через кілька днів отримав відповідь: «Шановний тов. Немирович! Ваша «Бувальщина» до певної міри нам сподобалась. Ми готові її надрукувати, І при умові, якщо ви виправите кілька строф. Уточніть, * будь ласка, образ діда Назара хто він такий? Якщо колгоспний пенсіонер, то так і скажіть. Закцентуйте на І цьому. Гумореска «заграє» зовсім по-іншому, по свіжому КОЗ НА ЙЛАГБ УМ Літературна й сучасному. Бо ж козу вестиме на продаж не якийсь аморфний дід, а чітко вимальований, заслужений ветеран колгоспної праці, тобто людина, котра власними мозолями здобула собі право на спокійну і безбідну старість. Тоді й сам факт продажу кози набере зовсім іншого звучання. Раз колгоспник-пенсіонер має можливість продати зайву козу, то в нього, виходить, є й присадибна ділянка і ще якась худобина! Бо згідно із законами здорового глузду і елементарної логіки, єдину й останню козу дід би ніколи не тягнув на базар...…
 Наші незабутні одноперчани

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"