Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2009 №06 Сторінка 7

Журнал Перець 2009 №06 Сторінка 7. Анатолій ВАСИЛЕНКО Через вашу хату мусила пройти дорога. Але через економічну кризу поживете, діду, ще років п’ять у своїй хаті. Назад у нас дороги немає. Хоч би тому, що не було дороги вперед. Вирок: «Вища міра покарання через пенсійне забезпечення!» Та груша і досі в мене перед очима. Така здорова, красива, з довгеньким хвостиком, ще й червоно-жовта з одного боку. Замилуватися можна. Та це тепер я так про неї думаю, бо минуло вже років п’ятдесят. А тоді, коли ми з братами були одне одного менше, мати дала кожному з нас по такій груші, і мені здалося, що мене обділили. Подумав, що братам моїм мати дала кращі груші, більші, спіліші й смачніші, а мені нікудишню: маленьку, миршаву. І я, невдоволе-ний тоді, сказав матері: Не хочу я цієї груші! От Віктору та Івану здорові й стиглі дали, а мені... Хіба це груша? Мати гримнула на мене: Ось візьму лозину, та покажу тобі груші! Пам'ятатимеш до нових віників! І ми всі троє взяли торби і пішли в поле збирати коксагиз. Але все-таки я встиг виразити свій протест матері. Коли ми виходили на вулицю, я обе- ГРУША СПОГАД режно поклав серед двору ту грушу: нехай мати бачить, що я не взяв її, не з’їв. Покидаючи двір, я думав: а груша ж таки не маленька... Красива вона, аж горіла під сонцем, жаль було груші... Ішов я дорогою і думав: а що коли ту…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"