Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2009 №04 Сторінка 13

(Іноземний гумор)
Журнал Перець 2009 №04 Сторінка 13 - Іноземний гумор. с*.? о V с *) ж ж Я присів на лавочці в парку. По той нН бік алеї на моріжку бавилися дівчинка і хлопчик. Невдовзі мене захопила фА якась думка, і я вже не звертав на них О їді уваги... Вибачте, пане, котра година? Діти стояли переді мною, питався хлопчик. Я глянув на годинник. Пів на четверту. Він подякував, і обоє повернулися на моріжок. Але замість продовжити гру, вони, здається, за- Славомір МРОЖЕК але стиснув кулачки. Мені казав, що пів на четверту. Отакий-от упертий... обернувшись до мене, сказала вона як дорослий дорослому. Обняла його по-материнськи, ніби захищаючи, а коли він рвучко випручався, додала тоном змученої, але задоволеної собою, жінки: Так. Треба із цим примиритися. Малий подумав. Потім сів на лавку. Але не близько, а на самий кінець якнайдалі од мене і неї. Тоді я почекаю, заявив рішуче, дивлячись перед себе удалину, кудись аж у кінець парку. Чого почекаєш? Потім. Коли не буде правдивим те, що кажете зараз. Дівчинка глянула на мене по-змовницькому, але я раптом відчув, що з мене досить. Уже не хо- сперичалися. Я ж знову поринув у думки. Вибачте, пане, котра година? Цього разу питала вона. Він стояв неподалік. Я глянув на годинник. Без чверті п ята. А що я тобі казала?! тріумфуюче прорекла вона до нього. Він бреше! викрикнув хлопчик. Мені перед тим інше казав! Пане, скажіть йому, будь ласка, що час завжди інший. Він бреше! мало не розплакався малий, От бачите. Це вже було явне наслідування. Певно, не раз чула, як мама казала приятельці щось на зразок: «От бачите, пані, який він, от бачите». Але ж зараз справді без чверті п’ята, сказав я малому якомога лагідніше. Хоча недавно було справді пів на четверту. Так воно в житті те, що перше було правдивим, уже не є таким. Слухай пана, сказала вона строго. Навіть те, що зараз правдиве, потім таким не буде. Справді? тілося бути їй за спільника. Треба йти, сказав. Маю роботу. Устав, і вже навіть відійшов, коли почув її: Пане, пане! Наддав ходи. Котра година? Пане! Уже мало не біг. Хотілося утекти із раю, в якому завжди ті три персонажі розігрують сущу драму. Не задовольняла мене роль змія, вірніше барана, якого Єва обертала в змія. Хоча, вважай, і втікати було пізно, бо вже почував себе змієм.…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"