Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2009 №04 Сторінка 4

(Фрази)
Журнал Перець 2009 №04 Сторінка 4 - Фрази. Пг"ороткий виклад попередніх по-дій. Мале, але дуже впливове підпри-ємство «ДДЦ» за сприяння місь-кдержадміністрації презентувало заснований фонд «Або пан, або пропав!» Но-воспечений президент фонду пан Ю. виступив із лаконічною півторагодинною промовою про головні завдання фонду і відповів на запитання журналістів. Потім розпочався банкет. Точніше фуршет. Справа в тім, що присутніх, як це часто буває, виявилося у кілька разів більше, ніж запрошених. Тому, зважаючи на цю вельми поважну причину, організатори повелися демократично: заплановане попередньо застілля замінили фуршетом стільці віднесли вбік і дали команду підходити до столу. Проте це розв’язало проблему тільки частково. Біля стола панував «закон джунглів» у першу чергу випивали й закушували сильніші, спритніші й нахабніші. А вже потім ті, хто поводив себе так, наче мав заздалегідь заброньоване місце. Дружно випили за сам фонд. Потім за його процвітання і день народження. Далі за здоров’я і гарний настрій його засновників. Ще за те, щоб журилися вороги. Згодом за всіх присутніх, бо «ми того варті». Потім за те, щоб на всіх «напали гроші». Далі за жінок, «присутніх тут», а також узагалі за жінок. Оскільки пили навстоячки, то з’явилася гарна ідея: за прекрасну половину пити, ставши на од- не коліно. Почину не підтримали, бо його ініціатор, бажаючи показати приклад, ледве не впав. А тимчасом із випивкою на столі, висловлюючись сучасною термінологією, настала кризова ситуація. Тоді закурили і на всі лади почали обговорювати політичну і економічну нестабільність. При цьому щедро пересипали розмову прозорими натяками на тверезий спосіб життя. У господарів здали нерви і вони виставили на стіл приховані резерви. Не забули при цьому кинути провокаційне гасло: «Вип’ємо «на коня»!» Перша частина пропозиції знайшла широку підтримку. Щодо другої, то саме слово «кінь» спонукало до зовсім протилежних дій хором заспівали «Розпрягайте, хлопці, коні». Потім «Ой, на горі та й женці жнуть»... Далі «Чому я не сокіл, чому не літаю?» Останнє запитання було по суті. Бо почало напрошуватися важливе питання кому саме з присутніх «злітати» за випивкою? Кинули жереб. Він, як відомо, сліпий. Тому і випав на того, хто недавно пропонував пити…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"