Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2009 №01 Сторінка 11

(Перченя)
Журнал Перець 2009 №01 Сторінка 11 - Перченя. Сторінка для дітеіі ( 2 І Сьогодні прикра- шатимемо ялинку не- * забаром Новий рік, покликала мама зайчиків Колька і Хрумка. Несіть із комори все, що з осені припасли. Колькові й Хрумкові двічі не треба повторювати. Вони понад усе на світі люблять чіпляти на ялинку, що росте біля їхньої хатинки, горішки, грибки, букетики засушених суниць і лісових квітів, жовті осінні листочки. Наче клопоту й небагато було, та зимовий день короткий уже й смеркатися почало. І чому сонечко так мало світить? зітхнув Колько. Так зима ж, пояснила мама. Ходіть до хати, вечеряти. «Мабуть, думав Колько, засинаючи, сонечко втомилося. Треба йому віднести...» А вранці він попросив у мами найкращу морквину: Віднесу сонечкові хай підкріпиться і довше світить. От тільки не знаю, де воно живе. Йди на Сонце-гору, каже мама. Там покличеш його, може, й почус тебе. Тільки будь обережним. Побіг зайчик Колько щодуху до Сонце-гори. Ось і вона, вся снігом вкутана. Тільки дивиться, а поперед нього туди хтось уже пішов. Хто ж саме не розбере: сліди наче гілочкою заметені. Колько й собі на гору пострибав, спи- Р Е Б У С У цьому ребусі зашифровано білоруське народне прислів’я. I нився аж на вершечку. А там лисеня Забіячко стоїть і комусь угору нццчиТь: Світи краще і довше! Бо яІЮ встигаю награтися досхочу! Побачив Забіячко Колька і питає: А ти, малий, чого сюди пристрибав? Та ось, показує морквину, сонечку приніс. Мабуть, воно стомилося підкріпиться і довше світитиме... Зимова морква КАЗКА Сонце не заєць, моркви не любить, сміється лисеня. Та зайчик на нього не зважає. Гз пенька сніг лапкою згорнув і морквину на нього поклав. А тоді голову вгору підняв і каже: Добридень, сонечку! Мабуть, ти стомилося. Я тобі тут ось морквинку приніс смачну, солодку. У мене після моркви втома відразу зникає. Може, й ти більше світитимеш нам... Почуло сонечко Колька, із-за хмари визирнуло. Морквини не взяло, зате всміхнулося: Дякую. І ти від мене гостинчик матимеш. Ану ж…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"