Журнал Перець
ГУМОР І САТИРА

Журнал Перець 2009 №10 Сторінка 7

(Гуморески, Наш вернісаж)
Журнал Перець 2009 №10 Сторінка 7 - Гуморески, Наш вернісаж. МІ4Л-М04І0 І0ГИ ПІВЕНЬ: Ми не топчемося на одному місці. МАМ АЙ: Маємо те, що маємо. ПАХАН: Нехай спільна, нехай економічна, але обов’язково зона. СОКИРА ПРО ПРАСКУ: У кожного свій стиль плавання. ПИВО: Мудрість приходить із раками. ГВИНТ ПРО ГАЙКУ: Чим більше крутишся, тим більше шансів зірвати різьбу. Флоріан БОДНАР. м. Чернівці. місце. Можемо зараз же заслати вашу річ на обробку. То засилайте, каже із полегшенням. Працівник хімії турботливо взяв піджак, оглянув, наче вперше побачив, і сказав: Повідрізайте гудзики! Я? трохи підвищую голос. Ви! Хвилин зо три я мовчки дивився на мумієподібну фізіономію цього чолов’яги. Потім вирвав у нього з рук одіж і, аби заспокоїтися, механічно узявся відрізати гудзики. Упоравшись із останнім, я таки, здається, заспокоївся, як учили тато й мама, царство їм небесне. Але не мав сили віддати піджак назад. Приймальник сам забрав його і подався в цех. За хвилину повернувся. Із моїм піджаком у руках. Ви, сказав, можете сміятися, а можете й не сміятися... Але ваше місце уже зайняли. Мусите почекати до завтра. Почекаю. Якщо залишаєте річ у нас, то, будьте ласкаві... пришийте гудзики. Я, аби встояти на ногах, зіперся на перегородку. Напівсонний приймальник якось насторожено зиркнув на мене. Я лупав очима…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"