Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2009 №08 Сторінка 9

(Презентація у Перці, Злізайте приїхали)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 2009 / № 08 / Сторінка № 9
Журнал Перець 2009 №08 Сторінка 9 - Презентація у Перці, Злізайте приїхали. «У державі гетьмана Остапа» побачила Приємно відзначити, що всі лауреати світ, пер- «У державі гетьмана Остапа» ІЗ СПОГАДІВ Звичайно, чудесні гуморески Остапа Вишні мали і нині мають найбільший резонанс учили і вчать, як треба блискуче і майстерно розкопувати багатющі скарби українського народного гумору, що ними так талановито і так неперевершено володів славний Остап Вишня. Хочеться, єй-єй, дуже хочеться згадати нам знайоме і відоме, оте смішненьке і нудненьке, що бігало і ходило біля літературної колії славного Остапа Вишні. Відомо, що в двадцяті роки кожного дня в газеті «Вісті» на третій сторінці завжди красувався фейлетон чи гумореска Остапа Вишні. Творча плідність Остапа Вишні у ті часи сягала найвищого гумористичного урожаю. Його гуморески, фейлетони, інтермедії, нариси, новели охоче друкувалися у всіх республіканських журналах. Вітали й друкували. Але, звісно, бували й казуси: в одному журналі та один літературний гурман брав шило, штрикав і гостренькі словечка викидав. Часом кидався і дрючком цілі абзаци викреслював. Якось заходить Остап Вишня до оцього охоронця словесної цноти. Увійшов, кажемо, трохи веселенький та й питає: Хто ото в моїх гуморесках викидає смішне, а вставляє сумне? А він: Це я... Це я, Павле Михайловичу! (й-бо, я. Павло Михайлович глянув йому у вічі лагідненько, спокійненько та: Ага-га!.. А я думаю та й думаю, яка воно 6..., а воно ви? Тоді, вибачайте! Сміх Остапа Вишні лунав, лунає і вічно буде лунати. Якось на одному із засідань об’єднання сатириків та гумористів при Національній спілці письменників України відомий письменник Олег Чорногуз сказав: «А чому б нам не видати книгу творів лауреатів Всеукраїнської літературної премії ім. Остапа Вишні». «Пора, погодилися присутні. Вам, Олеже Федоровичу, як голові журі цієї премії, тут і карти в руки». Можливо, ідея так і залишилася б лише гарною задум кою, якби упорядником цього збірника не призначили також відомого та ще й працьовитого письменника Валентина Чеме- риса. Через кілька місяців книга під назвою ЦО БАТЬКА Молитва і сповідь Отче наш праведний, Тарасе! Наша славо і совісте наша! Уже вільно українствуємо. Уже го-пакуємо в незалежній державі. Бо вже «...од молдаванина до фіна», слава Богу, репнуло. Правда, фінові поталанило ще «на зарє». А от бідний молдаванин досі не може виборсатися з обіймів «освободітєля». Та й нам, Батьку, не легко. На шляхах довгої і тернистої історії ми розгубили лицарів. Натомість рабів наплодили. Що звикли скнидіти у запліснявілому імперському хліві. Відчувати на своїй шиї ярмо. Облизуватися, коли їм плюють у вічі. І цілувати руку, яка їм сучить дулю. їх душить чисте повітря свободи. Вони знову прагнуть тухлятини московського кремля. Раб, Батьку, є раб. А маємо рабів усякого гатунку. Від академіка до свинопаса. І раб з головою академіка в сто разів рабі ший, ніж раб з головою свинопаса. Бо раб-свинопас такого свинства не накоїть, як раб-академік. Та позоставимо, Батьку, рабів на осуд нащадкам їхнім. Леонід ТЕЛЯТНИКОВ А ти казав, що сьогодні не льотна погода! чани, автори «Перця». Остап Вишня один із фундаторів журналу цьому тільки…
 Презентація у Перці  Злізайте приїхали

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"