Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2009 №08 Сторінка 7

(Гуморески, Байки)
Журнал Перець 2009 №08 Сторінка 7 - Гуморески, Байки. ко- Пантелеймон КУЛІШ До 190-ліття від дня народження Зароджується надія, що лись він таки ж постане перед громадою у справжньому своєму образі суперечливому і величному: заговорили про багатотомне видання творчого доробку великого трудівника на ниві української культури поета, белетриста, драматурга, перекладача, фольклориста, етнографа, історика, ка П антелеймона крити Куліша. Наприкінці 20-х років минулого століття уже було задумано видати 25 томів, але з'явилося лише три ї й, 3 й і 6 й томи... А там і прилітературні «специ» за Пантелеймона Олекса ндровича узялися: пришпилили бирку зі штампом «український буржуазний націоналіст» та й на довгі роки запхали були у закапелок, щоб слово його до людей не долітало... Звертаючись свого часу до української інтелігенції, Куліш закликав: «До гурту, паненята з мужичатами. До гурту рятувати своє насліддя слово! Воно бо скарбівня нашого духа. Воно великий завіт нашої предківщини. Воно правдиве проро кування нашої будущини». Сам же він ревно дбав про здоров'я рідного слова і як письменник (до речі, автор першого в українській літературі історичного роману «Чорна рада» ), і як перекладач Біблії, і як творець українського алфавіту, як перекладач з інших літератур, як видавець. І сам вправно ним орудував. Зокрема, і словом дотепним та разючим. Бачиш, Лисиця Ведмедеві «поляну» накрила! Тепер вона суддям тільки хвостом махне! С.ВИЧЯ ТА ЦУЦИК БАЙКА «Рох, рох! Плям, плям! Щодня я, любий брате, сита: Полови й висівок зісталось півкорита». черговий. Аз такими як треба розмовляти? Лагідно... Щоб по-швидше випхати за двері...» Так, кажете, здаватися прийшли? подобрішав міліціонер. Здаватися! зрадів, що його нарешті зрозуміли, Сургучен-ко. А де ж ви раніше були? У тітки Насті кіз пас, гусей... Город порав... Оце сьогодні петрушку і редиску на базарі продавав... Живу... ніби на волі, а совість гризе... Це добре, що совість ще залишилася... Але її у вас малувато. Це ж чому? На стенді, де висіла ця фотографія, що написано? їх розшукує міліція... Правильно... А ви що зробили? Що? Самі в міліцію приперлися... Що про нас начальство подумає? Що ми вас не шукаємо... А якщо усі почнуть добровільно здаватися? Скажуть, навіщо нам взагалі правоохоронні органи... Так п’ять років уже минуло... А ви газети читаєте? Знає те, скільки у нас злочинів щодня скоюється? черговий зазирнув у листівку з портретом Сур-гученка. Тау вас і гріхи…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"