Журнал Перець
ГУМОР І САТИРА

Журнал Перець 2009 №08 Сторінка 3

(Усмішки)
Журнал Перець 2009 №08 Сторінка 3 - Усмішки. Євген РОМАНЕНКО Тепер і в нас яку людей... БРЕХУНИ Миколо, ти, може, не повіриш маю на Місяці ділянку. Здивував! Я теж маю. Ти скільки гектарів? Сто! А я двісті!!! Що вирощуєш? Райські яблука. А ти? Я випасаю овець. Як туди добираєшся? Наймаю ракету. А ти? Поки що попутним транспортом. Микола КАПУСТА « Ко ар», « иек)а», і «Перець» Друже Перче! Пише тобі Глущенко Степан Романович, 1920 року народження, твій постійний передплатник із ПІСНІ Лесю, ти ким працюєш? Естрадною співачкою. Які виконуєш пісні? Українські, російські та різних народів світу. А ще ч иї? 1948 року. До того «Перець» передплачував мій батько. Його бібліотека скла- далася з «Кобзаря», «Енеїди» і підшивки «Перця». Отож, дружу з тобою відтоді, як навчився читати. Хочу розповісти тобі одну бувальщину. Свого часу я був головним редактором щоденної стінгазети колгоспу. А яка ж стінгазета без гумору і сатири? Для цього ми завели рубрику «Колгоспний Перець». Про наше видання писав журнал «Рабоче-крестьянский корреспондент». Кілька газет демонструвалося у павільйоні преси на ВСГВ у Москві. Після виставки журнал «Крокодил» надрукував деякі мої карикатури з «Колгоспного Перця». На одній було зображено нашого односельця Іллю Сі-лича, котрий полюбляв заглядати в чарку. Коли листоноша приніс «Крокодил» у село, Ілля Сілич прийшов до мене і сказав: «Спасибі тобі, Степане! Ти прославив мене. Ось візьми, приміром, нашого голову і все колгоспне начальство. Це воно для нас начальство. А хто його, крім нас, знає? Ніхто! А мене тепер узнає увесь Союз!» І…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"