Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2010 №08 Сторінка 13

(Іноземний гумор)
Журнал Перець 2010 №08 Сторінка 13 - Іноземний гумор. ІНТ РСМІШИНЮ Вихованість І А 'Vі ’г і Ти ,1 .і 4 І І ФІЛАРМОНІЯ Двоє джентльменів посварилися так, що дійшло до дуелі. У назначений час один з'явився на домовленому місці зі своїм секундантом. До них підійшов секундант другого джентльмена і вручив листа од того. Там писалося: «Сер, прошу пробачення, але я змушений запізнитися. Тож починайте без мене». І Дружина вголос читає газету в якій повідомляється про велику шкоду спричинену повінню у північних районах Франції. От бачиш, буркоче чоловік. А ти раз у раз кажеш, що в усьому винуватий алкоголь. У Палаті лордів один джентльмен питається іншого: Сер, мені запропонували п'ять тисяч фунтів, аби-но завтра я подав у відставку. Що ви мені могли б порадити? Преспокійно можете зажадати і значно більшу суму. Будьте певні: ви її отримаєте. Зацікавлення мистецтвом Американський турист дивиться у Дуврі, як художник копіює картину славнозвісного майстра. Через якийсь час підходить до хранителя музею і питає: А що ви зробите зі старою картиною, коли нова буде готова ? Притихле вечірнє передмістя... Сам не знаю, як я опинився перед давньою будівлею колишнього абатства, переобладнаною в наші часи під дівочий пансіон. І саме тієї миті ніжний голосочок тихесенько покликав: Поль! Поль!.. Біле муслінове плаття, перехоплене широким синім пояском пропливає там уздовж огорожі. А що то за хлопча по цей бік крадеться он поміж дерев? Це я, Вірджініє, я! Обом їм заледве по п’ятнадцять. Перше їхнє любовне побачення! Сторінка споконвічної ідилії! Як вони тремтять од радості! Привіт, тобі, божественна невинносте! Полю! Дорогий мій кузене! Подайте мені через решітку руку, Вірджініє! Прийміть, будь-ласка, букет! Квіти із татового саду. Не коштує жодних грошей, але од серця. Дякую, Полю! Сьогодні тато обладнав одну справу. Дуже вигідну! Купив якийсь лісок за півціни. Людям треба було спішно його продати. Страшенно пощастило! Тато був задоволений сьогоднішнім днем, і я навмисне посидів коло нього довше аби дав мені Війє де Ліль-Адам ЛЮБОВЩ ПОБАОДНЯ трохи грошей. То довелося поспішати, щоб не спізнитися. Через три роки одружимося, тільки-но успішно складете екзамени. Та чого там! Стану адвокатом. Коли стаєш адвокатом, то чекаєш лише кілька місяців, поки люди тебе…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"