Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2010 №10 Сторінка 7

(Вітаємо ювілярів, Гуморески, Перчинки)
Журнал Перець 2010 №10 Сторінка 7 - Вітаємо ювілярів, Гуморески, Перчинки. Вітає?м ювіляра Віта м ювіляра ВідоМ Го письменника, і г ловн го редактора журналу «Київ», Голову КИЇВСЬКОЇ організації Наці нальн ї СПІЛКИ письменників України, лауреата б’агать * літературний премій Віктора саранова із другим 30-ліТТям глушили у ставку рибу електрошоком, а це діло, вважай, браконьєрське й переслідуване законом, себто нашим дільничним Степаном Голібардою, із яким у мене ще в ранньому дитинстві не склалися стосунки, бо він за гороскопом Стрілець, а я Лев. То ви по мене за ту напівдох-лу рибу? спитав я навпрошки. Гуманоїди перезирнулись, і один сказав: Ми знаємо, що земляни на Новий рік роблять одне одному подарунки. Зробіть ви нам, а ми вам. Що ж я вам подарую, як у вас усе є, навіть літаюча тарілка? розвів я руками. Дайте згоду побувати на нашій планеті. Та ви що, здуріли? Зараз хрещеник вечерю принесе, а хрещеного батька чорти понесли в невідому галактику. Гуманоїди перезирнулись, і один сказав: За вашу згоду ми подаруємо вам що завгодно. Автомобіль «Мерседес» бажаєте? Ви серйозно? спитав я. Абсолютно серйозно. Нам потрібен контактер. Без нього ми не маємо права повертатися додому. Ми вибрали вас, пане Грицю. Дайте згоду, і ми виконаємо будь-яке ваше бажання. Тоді хвильку підождіть. Ось підійде кум, і ми порадимось. Кум відпадає, сказав один гуманоїд. Свідки не бажані. То яка ваша заповітна мрія? Хочу... мовив я, а сам тієї миті геть не знав, чого ж я хочу. Хочу, аби в усіх Триха-тках і в усій Україні не стало колорадського жука. Гуманоїди глянули один на одного й завмерли на цілих п’ять хвилин. Щось у їхніх головах загуло, заджеркотіло. Нарешті один сказав: Просіть «Мерседес». Ні,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"