Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2010 №05 Сторінка 2

Журнал Перець 2010 №05 Сторінка 2. ж втече Цій із журналів тих років. СКОТИНА стоїть авто учу їх есятків зо два. Ну, ма одні поліцаї ичини було пропасть пани офіцери підходять злякався Непале полковник «Ч А 4. г кий і староста ваш і вся наша скотина, пане як його командир, мушу бути разом із своїми солдатами. Ну ми й поїхали. З того розгону шофер довіз нас аж до заго перед тобою на коліна ла нам загибель, то давай загинемо зі славою. Підемо на тих мисливців облавою. Офіцерів уб’ємо, гусятини попоїмо, та й помремо. Ну що ж Ну, там ми з ним розпрощались... Машину зламали, і до своїх почвалали. Три дні ми гусятину їли, про полювання те гуторили. А німці ще й зараз лісок бережуть, нас стережуть. Під лісом у болоті Щодня з десяток їх перестріляють, на авто сі і на ніч до міста. Вранці ті гуси їдять стрілу, Та зараз ще не треба чіпати для нас настріляти. ЙІ? Лежимо, чекаємо, гусей набитих іДитаємо Настріляли вони їх буть, вже досить, й Хлопці! Пішлй Відправили ми тих мисливців у рай. Шинелі з них познімали, на себе поодягали. У цьому ж і був мій план. Гусей взяли і до авто пішли. Шофер бачить машину заводить, за руль сідає і нас чекає. Мої хлопці в машину, а я в кабіну. Німець глянув на мене родою взявся? тій проходить. Голод животи нам підводить Який терен у лісі знайшли - геть обчухрали. А німецька офіцерня, щоб веселіше було ЦР0 Мовляв, які молодці. Там обоз забрали, там міст зірвали. Ешелон під укіс, та й сховалися в ліс. І ється. Як ск квасомй моя мати Дали ми по них залпи і навтьоки. Обоз так, а ми так, щоб сліди заплутати. Ну, вони за нами в погоню. Скільки нас німці не знають. Весь батальйон розгортають. Оточили у невеличкому лісі... У ліс не йдуть. Залягли й стережуть. Стережуть день, стережуть два. Ось уже тре- І » А ' сказав один, прииш ПОЛКОВНИК о, ч. 5 . Ч’- * -.4- - V МАЄ РАЦІЮ і ** * 4Л І 4 ’ « ' у X , Дл Ь ' й ’ Л- й« л Тл 11 Ал X* *- «і? * ** * 4 Німецький генерал, біжучи. кричить на полковника: Як ви смієте обганяти старшого вас по чину? Прошу вибачити, пане ге-віаповіаає на бігу але он бачите. Ну, от, гаде шали Дивлюсь щось порається. А пани офіцери розбрел по кущах, гусей стріляють. Нас троє само. Виходить на кожного по одному Ну, скоро, хлопці, поїдем додому. Без по-ззаду ножем Ш ребро гада. )айте гусей їм Наіі магу. Кажу хлопцям: Ви обоза везіть, полонених ведіть, а я по вернуся в село. Пішло зо мною ще хлопців двоє. Я ті гудзики підібрав, у кишеню сховав, вже зібрався обоз наздоганяти, коли... Ой Німці! Цілий батальйон! ть, люди. Бува і в нас часом із рою з водою. Бува, карателі по п’я-вогню викресать не дають. Бува по три дні…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"