Журнал Перець
ГУМОР І САТИРА

Журнал Перець 2010 №04 Сторінка 5

(Вітаємо ювілярів)
Журнал Перець 2010 №04 Сторінка 5 - Вітаємо ювілярів. Володимир АДАМОВИМ Мореплавець Кук був доброю людиною. Це підтвердили гавайські аборигени. титечко Якщо, побачивши Париж, мо-Думки жна вмерти, то що вже ка вголос зати про наші Шестикатки! Анатолій ВАСИЛЕНКО ТИ ГОЛОСУВАВ? Вітаємо ювіляра им далі Василь Іванович Маслина брів вулицями знайомого містечка, тим більше звертав у думках із сорокасемирічної життєвої дороги на стежини юності. Он там, над річкою, вони десятикласниками традиційно зустрічали схід сонця. А ось тут, в парку... Маслина згадав про неї... Він присів на лавочці під буйно кучерявим кленом і поринув у спогади. Рівно тридцять років минуло з того часу... Під цим кленом він освідчився Лідці в коханні. Тут вони через якусь дрібницю посварилися... А може подзвонити? Незручно... Натраплю на Олексія, спливуть давно забуті ревнощі... Чи варто тривожити тихий сімейний ставок? А чому б і ні? Порозмовляємо, як старі знайомі... Серце пташкою, коли з телефонної трубки почув її голос: Слухаю. Ліда? Хіба це повінь?! От колись були повені Відомого українського письменника-гумориста автора двадцяти книг гумору і сатири Павла ДОБРЯНСЬКОГО із другим 40-літтям! ЗУСГРП ІЗ ЮНІСТЮ ГУМОРЕСКА Я так на тебе чекала! Чому ти ні разу не приїхав? Маслина від задоволення заплющує очі і враз жахається: «А раптом хтось із знайомих побачить, повідомить на роботу, дружині... Почнуть розбирати на зборах, викличуть на завком...» Його піднесений настрій повзе на спад. «Та й навіщо мені ця зустріч?.. Краще пішов би на озеро, покупався. Чого доброго, вона ще в кіно захоче... Запізнюсь на поїзд, тоді тиняйся до ранку на вокзалі! До неї ж не підеш Олексій мене, як Отелло Дезде-мону, причавить!» Маслина йде до павільйону... Сідає за столик, замовляє каву і стежить за алеєю... Враз він побачив її. Повна літня жінка повільно ішла по алеї, оглядаючись на всі боки... «Пізня осінь!» зітхнув Маслина і одвернувся од вікна. Він інтуїтивно відчув, що вона його розглядає, але не подавав вигляду. «Чого доброго, ще сміятимуться бабусі побачення призначив!» картав він себе. Маслина підвівся з-за столу і…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"